Читати книгу - "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"

коли це праця не в офісі. Наразі серед жінок і молоді набувають популярності електронні сигарети. Це не «Прима» без фільтра, але таке куріння теж небезпечне. Та це вже інша історія. Українці курять, а якщо не курять, то пасивно дихають димом в офісних курилках, де «за все „перетирають“», чи безпосередньо за роботою. І це вкорочує їм віку.

Порівняйте-­но. Жінка віком 60 років із систолічним тиском 120 мм рт. ст., рівнем холестерину 7 ммоль/мл, яка не курить, ризикує померти протягом наступних 10 років від хвороб серця в 2 % випадків. Чоловік 60 років, навіть із меншим рівнем холестерину (5 ммоль/мл), але вищим тиском (180 мм рт. ст.) і курець, має шанс померти з вказаної причини впродовж цього ж періоду аж у 21 % випадків. Некурець — 9 %. Жінка, яка курить, — 5 %. Отже, бути чоловіком і при цьому курити, мати високий тиск, ще й зіпсувати собі раціоном рівень холестерину — означає сильно ризикувати життям.

Алкоголь і куріння шкодять, і це не новина вже років 50. Та це тільки верхівка айсберга причин. Під водою — те, чому українські чоловіки напиваються і не дбають про себе. Дослідження поведінки українців і чоловіків у інших країнах пояснює причини зловживання алкоголем і курінням, як і швидкого занепаду здоров’я загалом, так: слабка здатність поратися зі стресом і піклуватися про себе.

«Мужики не плачуть». «Каски та рукавиці для боягузів». «Пристібаються ті, хто не вміє їздити». «Я з мужиками зараз бахну, і все мине». Інакше кажучи, це «токсична маскулінність», тобто прагнення відповідати стереотипові Справжнього Чоловіка, що шкодить і йому самому, і людям поруч. Це явище часто пов’язують з агресивною, впертою, домінантною поведінкою, проте насправді воно багатогранніше. Токсична маскулінність може характеризувати також і сумлінного батька родини, на якому все тримається: дружина, діти, батьки, ще й теща з тестем і собака. Такому чоловікові немає коли хворіти, «він же мужик». Він працює за всіх. Дуже ймовірно, що оточення його переживе, а шкода [21, 22].

У Таблиці 1 зібрано деякі кліше чоловічого мислення, які сильно псують життя, і те, що насправді варто робити.

Таблиця 1. Кліше, що псують чоловікам життя

Кліше

«Хлопці не плачуть»; «Що ти, як дівчинка?»; «Мужики не танцюють»

До чого воно призводить

• Постійне пригнічення емоцій.

• Нездатність висловлювати свої почуття, а отже, непорозуміння з оточенням.

• Розвиток соматичних хвороб внаслідок переживання страху.

Як краще вчиняти

• З дитинства прагніть розпізнавати свої та чужі емоції, не бійтеся їх, проте намагайтеся запобігати неконтрольованому пориву люті. Навчіться говорити про свої почуття.

Кліше

«Нема коли хворіти»; «Я не слабак якийсь»; «На мені все тримається»

До чого воно призводить

• Лікування хвороб на вже запущеній, пізній стадії.

• Страх лікарів і обстежень, сором через нездужання.

• Надмірний стрес у зв’язку з великою відповідальністю.

Як краще вчиняти

• Будьте уважними до себе, але не впадайте в «розлад соматичних симптомів», відомий як іпохондрія.

• Відвідуйте лікаря, проходьте планові огляди й обстеження, коли щось непокоїть.

• Дотримуйтеся настанов лікаря.

Кліше

«Випий, і мине»; «Ти що, хворий, що не п’єш?..»

До чого воно призводить

• Розвиток хвороб, пов’язаних з алкоголем, наприклад, раку підшлункової або печінки, нейродегенеративних захворювань, серцевої недостатності.

• Травматизація чи злочинність у стані сп’яніння.

• Розвиток тривожності, порушення сну, алкогольний психоз, посилення депресивного розладу. Загострення посттравматичного стресового розладу, якщо він є.

• Нездатність давати лад переживанням, тому що про них не прийнято говорити.

Як краще вчиняти

• Алкоголь може бути атрибутом святкування чи спілкування, якщо діє правило «один вечір — один келих».

• Вирішуйте проблеми завдяки обговоренню, лікам, психотерапії, але не вдавайтеся до спиртного.

• Переконайтеся, що вміння сказати «ні» в компанії, яка прагне напитися, теж дуже чоловічий вчинок.

Кліше

«Готувати — бабська справа»; «Синку / любий, я купила тобі нові труси, випрала, напрасувала і поклала у верхню шухляду ліворуч!»

До чого воно призводить

• Співзалежність із матір’ю, а згодом — з дружиною.

• Відсутність звички дбати про себе в побуті.

• Інфантильність.

• Перебування в токсичних, але побутово зручних стосунках.

Як краще вчиняти

• Навчіться самі про себе дбати, щоб не потребувати людини, яка забезпечить комфортний побут. Або найміть покоївку.

• Можна приймати чиєсь піклування, якщо піклуєтеся і про цю людину, і про себе теж.

Кліше

«Чоловікові не треба бути красивим»; «Це не живіт, це згусток нервів»

До чого воно призводить

• Надлишкова вага стосується здоров’я, а не лише краси. Відкладення вісцерального жиру (ріст живота) призводить до серцево-­судинних хвороб, діабету та еректильної дисфункції.

• Прискорене старіння шкіри через куріння чи сонце означає більші ризики раку шкіри та горла.

Як краще вчиняти

• Можете не прагнути «краси». Намагайтеся дотримуватися здорового раціону і зберігати фізичну активність усе життя, щоб бути здоровими. Це не зменшує мужності.

На додачу є ще один сценарій. Він чітко не описаний у звітах ВООЗ, але дуже шкідливий і поширений на наших теренах. Це співзалежність. Стосунки, коли люди одне одного «дістали», але чомусь і досі разом, відображено в сучасному фольклорі, зокрема у висловах про «дружину — пташку-­мізкоклюйку» чи анекдотах про материнську гіперопіку дорослих синів. А ще існують тренінги про те, «як стати для нього незамінною».

Тема суперечлива. Хтось скаже, що чоловіки самі ні за холодну воду не хочуть братися, а хтось — що то клята патріархальна матриця змушує жінок піклуватися про інших і терпіти поруч із собою тирана. Подекуди це справді так. І, звісно, не всі українські мами панькаються з синами, не всі дружини прагнуть прив’язати до себе турботою чи дітьми, як і не всі чоловіки є людьми з «побутовою інвалідністю». Є цілком самодостатні українці та українки.

Та хочу звернути увагу на сам феномен співзалежних стосунків і те, що це недобре. Для здоров’я недобре. Потім хтось помирає чи тікає (хоч би й на заробітки), а інший чи інша виявляються безпорадними і нікому не потрібними. Тому часто шукають нової співзалежності. Або все ж дають собі раду, знаходять опору в собі й таки виборюють шанс буквально жити довго й щасливо. Нам як суспільству варто переосмислити ставлення до власного здоров’я, родинних обов’язків і гендерних ролей. Недбалість щодо свого фізичного стану, самопожертва заради родини, терпіння прямої чи пасивної агресії в парі заради сім’ї чи через страх самотності, замовчування стресу і власних потреб, алкоголь і цигарки замість психотерапії шкодять усім.

Щоб жити