Читати книгу - "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"

Відповідальність — це не лише про те, що ми їмо, чи куримо і скільки випиваємо. Це й про професію, яка може нагодувати й не зашкодити при цьому здоров’ю, і про можливість розійтися з людиною, яка псує нерви чи б’є. Тому що в стосунках варто перебувати з власної доброї волі, бо нам разом із партнером чи партнеркою, в контакті з батьками чи дорослими дітьми не гірше, ніж без них. Ідеально — нам краще.

Щоб дочекатися онуків, треба не квапити дітей розмовами про цокання годинника, а піклуватися про себе.

2.3. Клятий ЗСЖ

Коли мова заходить про алкоголь і його шкоду здоров’ю, люди часто згадують французів, які в нашій колективній свідомості обідають фуа-­грою, довжелезним багетом і келишком-­другим бордо, причому прямісінько після адюльтеру чи відвідин мистецької галереї. І живуть собі такі міцні, мов ніжинські огірочки, до глибокої старості. Це не зовсім безглуздий стереотип. Таке явище називається французьким парадоксом — відносно низька поширеність серцево-­судинних захворювань у Франції на тлі частого споживання червоного як не м’яса, то вина [23].

Наші люди собі міркують: «Ну, фуа-­гра — це як сало, багет — батон, а бордо — горілка, бо вино кисле й від нього печія». Ні, mis amis, пити червоне вино потроху дуже навіть непогано — у ньому є поліфеноли, зокрема «молодильний» резвератрол. Потроху, нагадаю, тобто «один вечір — один келих». Невеликі кількості етанолу не викликають зневоднення і втрати нирками калію, не спричиняють агресії, не додають пари сотень порожніх калорій, не підсилюють апетит до вселенського масштабу. На закуску після кількох чарок так тягне не тому, що шлунок «хоче захиститися від спирту», а тому, що стався викид інсуліну і вся глюкоза, яка була в крові, хутко сховалася в підшкірний жир. Тож мозок знову голодний.

З горілкою ж усе навпаки. Чи з будь-­якими алкогольними напоями, які ми вживаємо з відкоркованої пляшки вдома, а не у відповідному закладі, — спинитися важко. Це так званий патерн споживання [24].

Проблема українського суспільства, особливо чоловіків, у тому, що патерн споживання алкоголю шкідливий — багато за раз, як і вибір напоїв. Саме тому вино щодня (насправді, ні) п’ють у Франції чи Іспанії, а помирають від хвороб, зумовлених горілкою, — у нас.

Мені не надто б хотілося писати про шкоду алкоголю і переконувати аудиторію споживати його помірковано. Це якось банально. Мені б про регуляцію генів попросторікувати чи про нейропластичність… Крім того, не думаю, що читачі й читачки non-­fiction медичної тематики мають проблеми з алкоголем. Але, попри все, мушу розповісти про хвороби, пов’язані з бухлом.

Із найбільш масштабного дослідження впливу алкоголю на здоров’я, опублікованого в журналі The Lancet у 2018 році, випливає такий висновок: якщо для серцево-­судинних захворювань та діабету залежність є нелінійною — спершу алкоголь йде на користь, і лише в більших дозах шкодить, то в контексті розвитку раку ризик виникає одразу. Тобто будь-­яка доза міцних напоїв є шкідливою. Для вас, любителі конспірології: дослідження проводилося на гроші Фонду Білла й Мелінди Гейтсів [25].

Алкоголь впливає на роботу мозку — тому, власне, його і вживають. Хочеться загальмувати тривожним рептильним мозком та водночас розворушити передню кору півкуль — «в одній руці сокира, в іншій — балалайка». Судження кульгають, а впевненість у собі та довіра до навколишніх росте. Потім може стати інакше, звісно, якщо не спинятися. У багатьох цей етап минає весело й безпроблемно, тобто до провалля, сушняка та похмілля не призводить, бо вони спроможні вчасно сказати собі «стоп».

Алкоголь погіршує засвоєння вітамінів групи В та мінералів у кишківнику, тож вся добірна закуска минає повз касу — в кров потрапляє значно менше. Коли мозкові не вистачає магнію чи вітамінів В1 і В6, нейромедіатори вже не утворюються як слід. Коли в алкоголіків трусяться руки, то якраз через брак вітаміну В1 (синдром Верніке-­Корсакова) [26]. Уявіть, при хворобі Альцгеймера гинуть нейрони, і щоб якось це компенсувати, блокують руйнацію головного нейромедіатору кумекання — ацетилхоліну. Ну щоб хоч трохи збудження тривало і різкість не втрачалася. А якщо регулярно багато пити (навіть під кав’яр з броколі на парі), мозкові навіть не буде з чого продукувати той ацетилхолін в принципі, бо немає коферментів реакції. Як у тому анекдоті про пекло самогонщика, в якому є цукор, вода, дріжджі, дрова, та от біда — немає сірників. Усе, мозок гальмує, людина тупить. І навіть якщо при цьому закидатися пігулками з магнієм і вітамінами, це не дуже-­то й врятує, бо до мозку вони не потраплять. Ібо нема чого бухати [27].

Щоб точно переконати: згідно зі згаданим дослідженням, алкоголь входить у топ-7 причин смертності у світі. Понад 12 % передчасних смертей чоловіків до 50 років стаються через алкоголь; для жінок цей показник становить майже 4 %. Перед цим алкоголь ще спричиняє «вирвані роки» (DALYs).

У похмурій та песимістичній Таблиці 2 перелічено хвороби й стани, повністю та частково зумовлені алкоголем. Щоб уже напевне сказати: «Я написала все, що могла».

Таблиця 2. Як алкоголь діє на здоров’я

Хвороби та стани, причиною яких є алкоголь (коли п’ють дуже багато і часто)

• Залежність

• Абстинентний синдром, зокрема з делірієм (маячінням)

• Алкогольний психоз

• Загибель нейронів через алкоголь

• Алкогольні (бувають й інші) кардіоміопатії, міопатії, нефропатії, гастрит

• Алкогольна хвороба печінки

• Хронічний та гострий панкреатити

• Алкогольні цироз, фіброз чи склероз печінки

• Відмова печінки

• Алкогольний синдром плода (змінені риси обличчя, затримка психомоторного розвитку)

Хвороби та стани, для яких алкоголь є однією з причин (коли все не дуже, та ще й випивали)

• Рак усіх відділів шлунково-­кишкового тракту

• Рак печінки

• Рак молочної залози

• Цукровий діабет[10]

• Епілепсія

• Депресивний розлад

• Серцево-­судинні захворювання

У фільмі «Пропала грамота» за однойменним оповіданням Миколи Гоголя є сцена в корчмі, де головні герої Василь і Андрій підозрюють можливу зраду й хочуть бути обачними. Ви можете її знайти за словами «Горілки пити не будемо». Після того як козаки глянули на шинкарку Одарку, вони змінили свою думку: «Ну, може, трішечки?.. Трішечки, але відро. Два. І діжечку пива». Усе закінчилося маячінням, в якому герої бачили себе в пеклі. Тож поговорімо