Читати книгу - "Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути"

Маточниковий мед — бджоли збирають його з синьо-фіолетових квітів однорічної ефіроолійної рослини маточника (Dracocephalum moldavica L.), що росте в дикому вигляді на Кавказі, Алтаї, в Українській РСР, Криму та інших районах країни. Маточниковий мед ясний, прозорий, має хороший аромат і смак. Маточник є дуже цінною медоносною рослиною, бо містить значну кількість високоцукристого нектару з лимонним запахом. З 1 га квітучого маточника бджоли збирають 290 кг меду.

Мед з квітів собачої кропиви — ясно-золотистого кольору, (що нагадує колір соломи), з легким ароматом і специфічним добрим смаком. Бджоли збирають його з блідо-фіолетових квітів собачої кропиви, або серцевої трави (Leonurus Cardiaca L.), яка росте скрізь по пустирях, на звалищах, біля куп сміття тощо. На кожній рослині нараховується понад 2500 квітів, зібраних у густі грона; ці квіти виділяють багато високоцукристого нектару. Собача кропива є цінною медоносною рослиною, яку охоче відвідують бджоли у всяку погоду.

Мелісовий мед — має чудові смакові якості. Бджоли роблять його з нектару ясно-фіолетових або рожевих квітів з сильним запахом меліси, або лимонної м'яти (Melissa officinalis L.), яка часто трапляється в дикому вигляді на Кавказі і в Криму, а також розводиться в Українській РСР (як лікарська і парфюмерна рослина). З 1 га квітучої меліси бджоли збирають 150 кг меду.

Морквяний мед — темно-жовтого кольору з приємним ароматом. Бджоли роблять його з нектару запашних білих квітів у зонтикоподібних суцвіттях дворічної культурної рослини — моркви (Daucus Carota L.).

М'ятний мед — бджоли роблять його з нектару запашних квітів багаторічної ефіроолійної і пряної рослини м'яти холодної (Mentha piperita L.). М'ята холодна широко культивується в Радянському Союзі і дає багаті збори доброго меду. Мед із м'яти має янтарний колір і приємний аромат м'яти.

Огірочниковий мед — бджоли виробляють його з нектару великих красивих блакитних квітів огірочника (Borrago officinalis L.) (синонім: огіркова трава), який розводиться у нас як цінний медонос і лікарська рослина. Огірочниковий мед прозорий, ясний і має приємний смак. З 1 га квітучого огірочника бджоли збирають 200 кг доброго меду.

Ожиновий мед — бджоли роблять його з нектару красивих квітів дуже поширеної в СРСР кущової рослини ожини (Rubus caesius L.). Ожиновий мед прозорий, як вода, і має приємні смакові якості. З 1 га квітучої ожини бджоли збирають 20 кг меду.

Осотовий мед — білого кольору, приємного аромату і смаку. Цей першосортний мед бджоли роблять з нектару, який вони збирають з численних фіолетово-червоних квітів бур'яну — осоту жовтявого (Cirsium oleraceum Scop.).

Падевий мед — бджоли роблять його не з нектару квітів, а переважно з екскрементів комах: трав'янистих вошей або попелиць (Aphidinae), червеців (Cocsidae), листоблішок (Psillidae) тощо. Ці комахи живляться соками рослин, а викидувані ними у вигляді рідких солодких крапель екскременти падають униз з листя дерев; тому вони й дістали назву паді.

Про падь було відомо вже в глибокій давнині. Так, наприклад, природодослідник Пліній припускав, що падь (медяна роса) падає з зірок; таке уявлення було загальноприйнятим протягом багатьох століть. Хімічні аналізи показали, що падь дуже відрізняється від квіткового нектару. Встановлено, що коли нектар квітів складається майже виключно з цукру, то в паді близько 70% азотистих речовин і декстрину. Падевий мед звичайно темного кольору, тягучий, часто неприємного смаку і має слабкий аромат. Досліди показали, що падевий мед порівняно з квітковими медами має незначні бактерицидні властивості.

Падевий мед, якщо залишити його у вуликах у вигляді осінньо-зимового корму для бджіл, викликає їх загибель. В. Темнов, В. Чистов і Н. Силіцька та інші автори схильні пояснити шкідливе діяння падевого меду на бджіл великим вмістом у ньому мінеральних солей.

Пастернаковий мед — належить до ясних медів з добрими смаковими якостями. Бджоли роблять його з нектару великих жовтих квітів дворічної рослини пастернаку городнього (Pastinaca sativa L.), що росте в дикому стані в Поволжі і Башкирській АРСР. Є літературні дані про те, що в Башкирській АРСР щодо зборів меду пастернак є другим медоносом після липи.

Померанцевий мед — один з найкращих сортів меду. Має чудовий аромат, що нагадує запах цитрусових квітів і надзвичайно приємний смак. Бджоли роблять його з квітів цитрусових рослин — мандаринів, лимонів, апельсинів, які ростуть в Абхазії, Аджарії, Грузії.

Радіоактивний мед — Давно встановлено, що різні сорти меду відрізняються між собою не тільки кольором, специфічним ароматом і смаком, але й хіміко-біологічним складом та лікувальними властивостями. Встановлено також, що хімічний склад меду частково залежить від квітучих медоносних рослин, з яких бджоли збирають нектар, і навіть від грунту, на якому медоноси росли. Видатний французький хімік Ален Кейлла, який багато зробив для вивчення мінерального складу меду, в 1908 р. довів, що деякі сорти бджолиного меду містять радій. Скляні трубочки з медом, старанно загорнуті в непрозорий чорний папір, ставилися на світлочутливі фотографічні пластинки; приблизно через місяць на деяких пластинках були відмічені невеликі зображення, одержані внаслідок випромінення радію (радій від лапінського слова радіус — промінь). Це відкриття становить винятковий інтерес, бо запаси радію в земній корі зовсім незначні: його в 25 000 раз менше від золота, в 12 млрд. раз менше від магнію і в 16 млрд. раз менше від кальцію. Медичне значення радіоактивного меду величезне, особливо в зв'язку з застосуванням радію при лікуванні злоякісних новоутворень (рак, саркома і т. д.)[15].

Ріпаковий мед — білуватого, іноді жовтуватого кольору, приємного аромату і нудно-солодкий. Мед дуже густий, швидко кристалізується, погано розчиняється у воді, але при тривалому зберіганні швидко закисає. Бджоли роблять ріпаковий мед з нектару жовтих квітів чудової ефіроолійної рослини ріпаку (Brassica Napus L. var. oleifera D. C.). За літературними даними, одна бджолина сім'я приносила за день близько 8 кг ріпакового меду. З 1 га квітучого ріпаку бджоли збирають 50 кг меду.

Резедовий мед — належить до категорії високосортних медів. Винятковим ароматом і приємним смаком може конкурувати з липовим медом. Бджоли збирають резедовий мед з квітів резеди пахучої (Reseda odorata L.), яка дає чудовий прозорий, як алмаз, нектар і красивий червонувато-оранжовий квітковий пилок. З 1 га квітучої резеди бджоли збирають понад 200 кг меду.

Рододендроновий мед — має неприємний смак і якщо його їсти, викликає явища отруєння (загальну слабість, головний біль, блювання, непритомність і т. д.). Є літературні вказівки на те, що явища отруєння викликаються