Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

- У тебе така біла шкіра, - вимовила Ванда під час їхньої наступної зустрічі, і в лічені хвилини перед Енн стояла її точнісінька копія. - Копіювати твою расу найпростіше, - сказала Ванда, дивлячись на Енн її ж очима. - Складніше прийняти вигляд аквазанця або ось того з вогненним волоссям по всьому тілу. Весь час забуваю, як його звуть.

- Лакур, він з планети Креш, - посміхнувшись, відповіла Енн, - А ось Зур у юності міг копіювати їх усіх.

- І не дивно! Адже правитель повинен мати унікальні здібності та незвичайну силу. Просто чудово, що законний правитель повернувся, тепер правління його роду не перерветься. Ця стабільність заспокоює мій народ. Незабаром правитель візьме собі дружину з обраного роду і продовжить свій рід черговим спадкоємцем, - проворкувала химера.

На обличчі Енн вмить застигла розгублена усмішка, яка не вислизнула від уважної Ванди:

- Чому в тебе такий дурний вираз обличчя?

- Так, спробувала уявити собі чергу претенденток, - тихо та задумливо промовила Енн.

- Це й не потрібно. Для вибору дружини правителя вже давно існує певна черга. Теперішній імператор Зур вибиратиме собі дружину з роду мого батька, - поважно промовила Ванда.

- Ах, ось чому ти так світишся, - кивнула Енн, і погляд її сірих очей став колючим. – Ти сподіваєшся, що вибір упаде на тебе?

 Ванда кивнула і Енн раптом стала надто серйозною, посмішка вмить зникла з її блідого обличчя. Вона дивилася на Ванду, яка прийняла її образ, з наростаючим роздратуванням.

- Мабуть, хочеш, щоб у вас із правителем Зуром виник сіпат? - Голос Енн став наче крига.

Не надаючи значення змінам у поведінці дівчини, химера не замислюючись відповіла:

- Сіпат це надто небезпечне та поглинаюче почуття, надто відповідальне та значне, одиниці з нас пізнають силу сіпату. Тому я не хочу ніякого сіпату, буде достатньо укладання офіційних відносин та присвоєння статусу дружини продовжувачки роду.

- Розумію, обережність та прагматизм, - кинула Енн, примружившись. - А якщо раптом імператор візьме собі за дружину одну жінку, а сіпатом запалає до іншої?

- Це неможливо! – впевнено вигукнула Ванда. – Не можна порушувати закон, цим можна викликати чвари серед родів, порушиться єдність! Планета знову може впасти у хаос. Тому в головне завдання імператора входить запобігання цьому. Мудрий імператор контролює свій дух, свої бажання, він не має права накласти сіпат на випадкову жінку. Імператор знає, що йому призначена обрана дружина, і відчувати сіпат може лише до неї. Порушивши цей закон, він може постраждати сам.

- І хто придумав ці складнощі, - важко зітхнула Енн, відчувши раптом, не дивлячись на свою прикрість і розгубленість, урівноважений спокій Зура, його твердість та силу. Але це мало її заспокоювало! Ситуація складалася дуже делікатна та двозначна.

Їй зовсім не хотілося стати причиною хаосу на планеті, і, тим більше, якщо через це постраждає Зур. Адже їй ніколи не стати продовжувачкою його роду, вона чудово знала, як суворо на цій планеті дотримуються чистоти раси. Сіпат між нею та Зуром міг призвести до небажаних проблем. Для химер вона була серйозною загрозою. Своїми законами вони змусять його взяти за дружину химеру, і їй доведеться миритися з цим усе своє життя, бо тепер їхнє життя пов'язане між собою. Щоб зберегти життя правителю, його прибічники будуть тримати її під пильним наглядом, оберігаючи від смерті, або ще гірше закриють десь у підземному бункері до кінця її днів. На цій планеті за допомогою законів химери керували своїм правителем, а не він ними, мабуть, він був потрібен їм як данина традиціям, як важіль управління єдністю родів.

Ох, як їй не хотілося всього цього! Лише при думці про те, що через сіпат вона стане бранкою химер, у Енн повільно закипала паніка. Їй судилося стати забороненою любов'ю Зура, знову бути поза законом! Злий рок знову показав їй свою єхидну усмішку! До цього живучи серед піратів її переслідували закони Імперії, тепер місце переслідувача зайняли закони Химера. І знову вона не бачила виходу. Цей болісний стан починав зводити її з розуму! Спроби Зура заспокоїти її на відстані не давали результатів. Вона знову й знову подумки нагромаджувала свої проблеми, розбурхуючи цим станом Зура поки він, нарешті, не повернувся, забравши її потай до себе в замок.

- Ти можеш чітко пояснити, що з тобою відбувається? Я постійно відчував твій страх та розпач, який згортав мене у вузол! Енн, що ти собі вигадала? - Піднявши брови, він не зводив з неї своїх уважних очей, міцно стискаючи її своїми сильними руками.

- Я вигадала? Це вигадали химери! Ти знаєш, що буде, якщо стане відомо про твій сіпат? Я жахлива і непотрібна перешкода, але й позбавитися мене вони тепер не зможуть. Ти візьмеш собі за дружину дочку генерала, а я сидітиму та дивитимуся на вас до самої старості! – обурено промовила вона.

 Незважаючи на її серйозність, Зур зареготав:

- Ось тепер мені все зрозуміло! Правда ж, ревнощі це страшне почуття? Енн, послухай мене та заспокойся. Я знаю, що виникнуть проблеми, але не треба їх надто перебільшувати. Перед вердиктом закону химер я маю виправдання – коли виник мій сіпат я не знав про його існування. Я обов'язково щось придумаю, обіцяю, ніхто тебе не обмежуватиме. І я не збираюся жити з іншою жінкою. На відміну від тебе, моя радість, я ніколи не страждатиму від вибору. Ти вже прописана в моїй ДНК, і бути з іншого – це все одно, що вчинити над собою насильство. Дай мені час, я з цим розберуся. Нікого не слухай, вір тільки мені. - Його очі м'яко посміхнулися, крізь опущені пухнасті вії. Розтягнувшись на своєму широкому ложі, він не випускав з долоні її руки, вивчаючи проникливим поглядом дівчину, що сиділа біля нього, тендітну, схожу на підлітка. - А знаєш, я так сумую за нашим минулим життям, - знову заговорив він. – Та свобода приносила мені значно більше щастя, ніж це правління. Постійно доводиться розгрібати якісь безглузді конфлікти, балансувати наче акробат на лезі закону. Навіщо? … Але якщо ще й у тебе буде такий настрій, то моє життя перетвориться на блукання у темряві! Усміхнися, Енн! Ми ж уміємо боротись!