read-books.club » Сучасна проза » Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі 📚 - Українською

Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

165
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі" автора Сюецінь Цао. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 88 89 90 ... 297
Перейти на сторінку:
Глядіть же, не осоромтеся! Вона сувора, вдачі запальної, їй не догодиш, а як розсердиться, нікого не пощадить.

— Це ми знаємо, — всі погодилися.

Лише один із служників заперечив, посміхнувшись:

— На що ж це буде схоже, якщо ми їй в усьому потуратимемо?

Тут саме з’явилася дружина Лай Вана з вірчим знаком на одержання паперу для прохань, молитов і повідомлень, а також із письмовою вимогою, де було точно зазначено, скільки потрібно паперу. Їй запропонували сісти, налили чаю, а людям наказали видати папір. Папір Лай Ван доніс до других воріт і там передав дружині.

Тим часом Фенцзє наказала Цаймін завести прибутково-видаткову книгу, викликала дружину Лай Шена, зажадала в неї поіменний список прислуги й наказала всім служникам наступного дня, у призначений час, з’явитися до неї за вказівками. Підрахувавши за списком кількість прислуги, вона задала кілька запитань дружині Лай Шена, сіла в коляску й поїхала.

Уранці Фенцзє знову приїхала до палацу Нінго. Всі служники вже зібралися, але не насмілювалися ввійти і, стоячи під вікном, прислухались, як Фенцзє із дружиною Лай Шена розподіляють обов’язки.

— Оскільки вже мені доручено цю справу, — говорила Фенцзє, — я вестиму її по-своєму, незважаючи на те, подобається це вам чи ні. При вашій пані ви можете робити все, що заманеться, а я не дозволю. І не заперечуйте, що у вас у палаці колись було не так — тепер усе буде, як я захочу. А хто порушить мій наказ, взірцево покараю, незважаючи ні на його становище, ні на його заслуги.

Вона наказала Цаймін викликати по черзі всіх служників і служниць, що значилися в списку, а потім розпорядилася:

— Двадцять служників варто поділити на дві зміни, по десять людей у кожній; вони зустрічатимуть гостей та родичів і подаватимуть чай, інші справи їх не стосуються. Ще двадцять служників теж треба поділити на дві зміни, щоб подавали чай і страви тільки своїм панам. Сорок людей знову-таки у дві зміни нехай ставлять перед труною жертовний рис і чай, запалюють пахощі, підливають оливу у світильники, розвішують запони й охороняють труну, якщо ж знадобиться — нехай виконують роль плакальників. Четверо мають відповідати за посуд у кімнатах для чаювання, ще четверо — за келихи, чарки та обідній посуд. У разі навіть найнезначнішої пропажі з їхньої платні буде зроблене відповідне відрахування. Вісім служників стежитимуть за прийомом дарунків і підношень. Вісім — відатимуть ліхтарями, свічками, жертовним начинням і паперовими грішми[139] — що необхідно, я видам одразу, а потім розподілю всіх по місцях. Двадцять людей за графіком нестимуть нічне чергування, доглядатимуть за входами до палацу, стежитимуть, аби не гасли світильники, местимуть підлогу. Інших я розішлю по різних приміщеннях, за кожним закріплю певне місце, щоб було з кого запитати, якщо пропаде яка-небудь річ, починаючи від столів, стільців і старовинних прикрас і закінчуючи плювальницями й мітелками для пилу. Дружина Лай Шена щодня всіх перевірятиме. Хто буде помічений у пристрасті до азартних ігор, пияцтві, дебошах або лихослів’ї — тих негайно відправляти до мене. Якщо дружина Лай Шена спробує що-небудь приховати, а я дізнаюся — нехай нарікає на себе. Я не подивлюся ні на її добре ім’я, ні на заслуги. Тепер кожне знає свої обов’язки, за недогляди суворо карати. У служниці, що перебуває невідлучно при мені, є годинник, і всі справи, починаючи від дрібних і закінчуючи серйозними, мають виконуватися в точно встановлений час. У вас у панському будинку теж є баштові годинники. Отож: о пів на шосту — перекличка, о дев’ятій — сніданок. Коли щось знадобиться, звертайтеся до мене, але тільки опівдні. О сьомій годині вечора мають світитися ліхтарі, потім я роблю перевірку, і призначені на нічне чергування здають мені ключі. Що й казати, доведеться як слід потрудитися. Зате після похорону пан щедро вас нагородить.

Сказавши так, Фенцзє розпорядилася видати чай, оливу для світильників, мітелки з курячого пір’я для змітання пилу, мітелки для підмітання підлоги та ще багато чого іншого; вона звеліла принести скатерті, чохли для стільців, матраци для сидіння, мати, плювальниці, підставки для ніг і ретельно записала, що кому видано. Діставши вказівки, кожне йшло займатися своєю справою, не випрошуючи легшої роботи. Але ж раніше, коли траплялася важча справа, нікого не докличешся. Тепер знали: пропаде що-небудь — відповідатимеш, на метушню не пошлешся, однаково покарають. Прийоми гостей проходили спокійно, без усякої плутанини. Ніхто не ухилявся від роботи, крадіжки припинилися.

Фенцзє поводилася гідно, із задоволенням розпоряджалася й віддавала накази.

Пані Ю все ще хворіла, Цзя Чжень ніяк не міг отямитися від горя, і обоє вони майже нічого не їли. Фенцзє приносили гарячі страви й закуски до палацу Нінго з будинку, хоча Цзя Чжень розпорядився посилати щодня у флігель, де оселилася Фенцзє, найдобірніші страви та делікатеси, спеціально для неї приготовлені.

Фенцзє з ретельністю виконувала покладені на неї обов’язки, щоранку збирала прислугу на перекличку і віддавала розпорядження. У своєму флігелі Фенцзє жила усамітнено, з невістками та зовицями з палацу Нінго не спілкувалася, хіба що в справі, і якщо вони приходили, не зустрічала й не проводжала їх.

На п’ятий день п’ятого тижня буддійські ченці розпочали обряд проводів душі, благали Янь-цзюня[140] приборкати злих демонів, а Діцзан-вана

1 ... 88 89 90 ... 297
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"