Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

— Яке ж у тебе прохання? — запитала пані Сін.

— Тітонька, сподіваюся, мене зрозуміє, — сказав Цзя Чжень. — Дружина сина мертва, моя дружина занедужала. Тому й не вдається достойно дотриматися всіх належних церемоній. Я хочу просити шановну сестрицю на місяць узяти всі справи у свої руки, тоді я буду спокійний.

— Так ось ти, виявляється, для чого прибув! — усміхнулася пані Сін. — Але ж сестра Фенцзє перед тобою, з нею й розмовляй!

— Фенцзє ще занадто молода, хіба впорається вона з такою справою? — втрутилася пані Ван. — Зробить що-небудь не так — з неї насміхатися почнуть. Це вже ні, попроси краще кого-небудь іншого!

— Все ясно, тітонько! — вигукнув Цзя Чжень. — Ви хочете сказати, що сестрі буде нелегко. А що вона не впорається, цього ви самі не думаєте. Адже із самого дитинства вона відзначалася кмітливістю й акуратністю, а зараз, після заміжжя, коли їй довірили все господарство вашого палацу, набралася досвіду й уміння. Кого ж мені ще просити? Погодьтеся ж хоч заради покійної, якщо вже не поважаєте мене й мою дружину!

З очей Цзя Чженя покотилися сльози.

Фенцзє ніколи не розпоряджалася похороном, і пані Ван справді побоювалася, що їй це виявиться не під силу й бідолаху засміють. Але Цзя Чжень так благав, що пані Ван завагалася й запитливо глянула на Фенцзє. Властолюбна від природи, Фенцзє не проти була похвалитися своїми здібностями і, помітивши нерішучість пані Ван, сказала:

— Погоджуйтеся, пані! Треба зважити на прохання старшого брата.

— А впораєшся? — обережно запитала пані Ван.

— Чому б не впоратися? — вигукнула Фенцзє. — Найважчі справи старший брат залагодив, залишилося тільки приглянути за справами в домі. Чого не доберу, до вас за порадою прийду.

Фенцзє говорила так розумно, що пані Ван нічого було заперечити. Цзя Чжень тим часом звернувся до Фенцзє:

— Не обов’язково сестриці управлятися з усіма справами, нехай робить, що може. Я за все буду вдячний і по закінченні церемонії приїду до палацу висловити їй свою вдячність.

Вони обмінялися поклонами, після чого Цзя Чжень звелів принести вірчий знак палацу Нінго й віддав Баоюю для того, щоб той потім передав його Фенцзє.

— Робіть усе на свій розсуд, — мовив Цзя Чжень. — Знадобиться що-небудь — не звертайтеся до мене, пред’явите вірчий знак і візьмете. Про одне вас прошу: не будьте надто ощадливі — головне, щоб усе було красиво й пишно. Зі служниками обходьтеся так, як заведено у вас у палаці, якщо навіть вони нарікатимуть. Ось, мабуть, і все, що мене хвилює, за решту я спокійний.

— Що ж, постарайся для брата, — сказала пані Ван, звертаючись до Фенцзє. — Тільки все на себе не бери, у будь-якій важливій справі радься із братом і його дружиною.

Після того як Баоюй вручив Фенцзє вірчий знак, Цзя Чжень звернувся до неї з такими словами:

— Сестрице, їздити до нас щодня важко. Якщо захочете, я накажу відвести вам окремий будиночок, там вам буде спокійно й зручно.

— Дякую вам, — відповіла Фенцзє, — але тут я теж потрібна, тому краще мені приїжджати.

— Нехай буде по-вашому, — погодився Цзя Чжень.

Вони поговорили ще трохи, і Цзя Чжень почав прощатися.

Після того як він пішов, пані Ван запитала у Фенцзє:

— Із чого ж ти почнеш?

— Повертайтеся спокійно додому, пані, — відповіла Фенцзє, — а я тут обміркую дещо й теж приїду.

Як тільки пані Ван і пані Сін поїхали, Фенцзє пішла в трикімнатний флігель і заходилася міркувати: занадто багато людей, раз у раз пропадають речі; точно не розподілені обов’язки, кожне намагається ухилитися від справи, витрати надмірні, служники привласнюють частину грошей, виданих їм на певні потреби. Одні служники надриваються, інші ледарюють. Старанних служників варто заохочувати, недбайливим не давати спуску. Загалом, усе варто робити так, як здавна було тут заведено.

Якщо хочете дізнатись, як управлялася зі справами Фенцзє, прочитайте наступний розділ.

Коли Лай Шен, головний управитель палацу Нінго, довідався, що Фенцзє буде розпоряджатися всіма справами, він зібрав служників і сказав їм:

— Тепер відати всіма справами в нас буде дружина пана Цзя Ляня із західного палацу Жунго. Слухайтесь її! Приходьте раніше, йдіть пізніше, ретельно трудіться, поки вона тут, потім відпочинете.