Читати книгу - "Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

Розділ 83.

Об'їхавши всі мислимі й немислимі місця в пошуках Савани, я практично зневірився її знайти. Знову сів у машину, розуміючи, що все одно потрібно було продовжувати шукати.  Може варто було ще раз повернутися додому?  Запитати сусідів, чи не бачили вони коли вона виходила і куди?  Може до неї хтось приходив?  Може вона з подружкою?  

  

Я все тішив і тішив себе надією, поки ще не розуміючи, що час витікає немов вода крізь пальці й він, до того ж зараз грав проти мене.  

  

Твою мати!  У мене навіть не було номера жодної її подруги. Чому?  Та тому, що мені було плювати на неї і її подруг. Тому що я думав лише про те, як би мені поруч з нею забути Олівію, а потім варився у власному ж котлі, під яким і сам раніше запалив вогонь. Я дуже мало знав про дівчину, знав тільки те, що вона сама вбивала мені в голову.  Її улюблені місця, кафе, фільми ...  

  

В черговий раз виходячи з її під'їзду, я вже був готовий рвати на собі волосся.  Ніхто, жодна чортова баба не бачила, як дівчисько виходило з під'їзду. Я дізнався купу історій про повій і наркоманів, які тут жили, вечірках, які закочувалися і в якій квартирі, але ось про Савану ніхто нічого не міг розповісти. Витрачений в порожню час, зіпсовані нерви й алергія на всю жіночу стать у віці - ось що я придбав за годину непотрібних розпитувань!  

  

Коли раптово задзвонив мій телефон я вже було зрадів, що це Сав вийшла на зв'язок, але ні, дзвонила моя помічниця Марі.  

  

- У тебе хвилина!  - Я був не в настрої вислуховувати те, що клієнт образився на те, що я не прийшов на зустріч. Нічого, якщо не помер, то переживе!  

  

- Томас, зараз у Ваш офіс приїхав кур'єр і у нього для Вас посилка, - почала тараторити Марі.  

  

- Ну так забери її.  В чому проблема?!  - Я був на стільки роздратований, що став зриватися на ні в чому не винну дівчину.  

  

- Він каже, що вручить її тільки Вам особисто в руки й ще говорить, що це дуже термінова посилка.  

  

- Якого чорта? Ти можеш отримувати посилки за мене, - я вже починав дратуватися.  

  

- Але він каже, що віддасть її тільки Вам в руки, не віддає за дорученням, - дівчина вже була на межі істерики і я, стиснувши телефон до хрускоту, прогарчав, що зараз приїду і застрибнув у машину.  

  

Порушивши всі правила дорожнього руху і ледь не забивши кур'єра, я вже стояв у своєму офісі та відкривав криваво - червону коробку.  Я відчував, що в ній не було нічого хорошого. Але ось тільки те, що я побачив ввело мене в такий шок, що я навіть не відразу зміг вдатися в суть того, що відбувається... 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно