Читати книгу - "Куджо"

Побачивши розчарування і стурбованість на обличчі сина, Чаріті додала:

— Але він піде подивитися, як там Куджо, ще вранці, як тільки догляне курей. Цього разу я залишила номер телефону. Він сказав, що точно зателефонує.

— Дякую, мамо.

Голлі покликала Джима нагору вдягатись, і він потупотів геть.

— Хочеш зі мною, Бретте?

Бретт посміхнувся.

— Я зачекаю тебе, нападнику ти наш.

— Домовились.

Джим вибіг геть і затрубив:

— Мамо, Бретт сказав, що буде мене чекати! Він почекає, поки я вдягнусь.

Слонячий тупіт по східцях.

— Хороший малий, — ніби між іншим зауважив Бретт.

— Я подумала, що ми могли б повернутися додому раніше, — сказала Чаріті, — якщо ти не заперечуєш.

Обличчя Бретта проясніло, і, незважаючи на всі прийняті рішення, Чаріті стало від цього трохи сумно.

— Коли? — поцікавився Бретт.

— Як щодо завтра?

Вона збиралася сказати «в п’ятницю».

— Чудово, але… — він пильно глянув на неї. — Мамо, а ти вже нагостювалася? Я хочу сказати, вона ж твоя сестра.

Чаріті пригадалися кредитні картки й музичний автомат «Варлітцер», який чоловік Голлі зміг придбати, та не знав, як його полагодити. Це вразило Бретта і, здавалося, певним чином вразило і її саму. Можливо, до деякої міри вона дивилася на всі ці речі очима Бретта, очима Джо. І з неї було досить.

— Так, думаю, я вже нагостювалася, — відповіла вона. — Удень скажу про це Голлі.

— Добре, мамо, — він глянув на неї трішки сором’язливо. — Я б не проти приїхати сюди знову. Знаєш, вони мені подобаються. І Джим — класний малий. Може, він колись приїде в гості до нас у Мейн?

— Звичайно, — з вдячністю й здивуванням сказала Чаріті. Вона подумала, що Джо не був би проти. — Напевне, це можна влаштувати.

— Добре. А тепер розкажи, що говорив містер Торнтон.

— Обов’язково.

Та Альва так і не передзвонив. Коли він уранці годував курей, у його великого кондиціонера згорів мотор, і почалася боротьба не на життя, а на смерть, щоб кури не передохли від денної спеки. Донна Трентон назвала б це ще одним ударом долі, тієї, яку вона прочитала в каламутних, сповнених жагою вбивства очах Куджо. Коли проблему з кондиціонером було вирішено, була вже четверта година. Альва Торнтон того дня втратив шістдесят дві курки і вважав, що дешево відбувся. До того часу протистояння, що в понеділок по обіді почалося на випаленому сонцем подвір’ї Кемберів, уже завершилося.

Енді Мейсен був вундеркіндом прокуратури штату Мейн, і знаходилися люди, які стверджували, що одного дня — в не дуже далекому майбутньому — він очолить кримінальний департамент. Цілі самого Енді Мейсена сягали куди вище. До 1984-го він сподівався стати прокурором штату, а в 1987-му взяти участь у виборах губернатора. А після восьми років губернаторства — хто знає?

Він походив із великої бідної білої сім’ї. Разом із трьома братами й двома сестрами вони жили в нужденному, напіврозваленому будинку на Суботній дорозі на околиці містечка Лізбон. Його брати й сестри цілком відповідали нормальним — або ж ненормальним — місцевим стандартам. Тільки Енді і наймолодшому братові Марті вдалося закінчити середню школу. Деякий час здавалося, що її подолає і Роберта, та після вечора танців у випускному класі вона залетіла далі, ніж бачила. Вона покинула школу й одружилася з хлопцем, який у двадцять дев’ять усе ще мав вугрі, пив «Нараґансет»[81] прямо з бляшанки і товк її й дитину. Марті загинув в автокатастрофі на шосе № 9 у Дархемі. Він і якісь його п’яні друзі на швидкості сімдесят миль за годину спробували вписатись у вузький поворот на пагорбі. «Камаро», у якому вони їхали, двічі превернувся й загорівся.

У сім’ї Енді був зіркою, та мати його недолюблювала. Вона його трохи побоювалася. Друзям мати казала, що її Енді холодний, як риба, та він був чимось значно більшим. Він завжди був надзвичайно стриманий і застебнутий на всі ґудзики. Ще з п’ятого класу Енді знав, що мусить якось закінчити коледж і стати юристом. Юристи багато заробляють, а ще мають справу з логікою. Логіка була його божеством.

Кожну подію він розглядав як точку, від якої лінійно відходить певна кількість можливих варіантів. На кінці кожної з цих ліній стоїть іще одна подія-точка, і так далі. Така точкова модель життя виявилася вельми помічною. Школу Енді закінчив на суцільні А і отримав почесну відзнаку, а разом з нею можливість навчатися майже в будь-якому вищому освітньому закладі. Він зупинив свій вибір на Мейнському університеті, відмовившись від Гарварду. Енді вирішив розпочати кар’єру в Оґасті і не хотів, щоб якесь дитя соснових борів у гумових чоботах і робі лісоруба плювало тим Гарвардом йому в обличчя.

Цього спекотного липневого ранку все йшло чітко за планом.

Він поклав слухавку на телефон Віка Трентона. У Кембера ніхто не відповідав. Баннермен і детектив із поліції штату все ще були тут, очікуючи інструкцій, як добре натреновані пси. З Таунсендом, хлопцем із поліції штату, Мейсен уже працював. Він належав до того типу людей, з якими Мейсен почувався комфортно. Коли йому казали «апорт», Таунсенд слухався. З Баннерменом він не був знайомий, і той не дуже припав йому до душі. У нього були розумні очі, трішечки занадто. І те, як він вискочив із припущенням, що Кемп міг змусити жінку їхати за ним за допомогою дитини… Якщо вже такі припущення висловлюються, то їх повинен висловлювати Енді Мейсон. Усі троє сиділи на канапі й мовчки пили каву, чекаючи на прибуття агентів ФБР для встановлення прослуховування на телефон Трентонів.

Енді міркував над справою. Це могла бути просто буря в склянці води, та могло бути і щось серйозніше. Чоловік переконаний, що це викрадення, і не надає жодного значення зниклому авто. Він зациклився на тому, що його дружина і син в руках у Стівена Кемпа.

Енді Мейсон у цьому впевнений не був.

Кембера не було. Удома взагалі нікого не було. Можливо, всі поїхали відпочивати. Таке було цілком імовірним. Пік відпусток припадав на липень, і вони обов’язково мусили натрапити на когось, хто поїхав відпочивати. Чи залишив би Кембер машину на ремонт, якби збирався їхати? Навряд чи. Узагалі малоймовірно, що «пінто» у Кембера, але слід перевірити. Та був ще один варіант, про який він не сказав Вікові.

А якщо припустити, що вона все-таки відвезла машину