Читати книгу - "Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька"

І з цими словами Міша відступив, залишаючи нас у теплій атмосфері цієї важливої миті.

Мама поспішно вибігла за ним, але через п’ять хвилин повернулася, потемніла від суму, але Міша так і не з’явився.

— Він пішов... — тихо промовила вона, її голос був сповнений невимовної туги. — Як же хочеться, щоб всі були щасливі...

Вона подалася до Віталія, обнявши його, мовби шукаючи в ньому підтримки, якої так потребувала.

Віталій, відчуваючи її біль, м’яко погладив її по спині і тихо сказав:

— Все буде добре. Всі обов’язково будуть щасливі.

Мама подивилася на нього з сумом і гіркотою в очах.

— Я не можу дивитися, як Міша страждає. Йому боляче, коли він бачить наше щастя... Може, потрібно когось знайти для нього? Когось, хто допоможе йому відчути себе краще.

Мама кинула погляд на нас, і в її словах звучала таємничість, немов вона готова була змінити все, щоб допомогти Міші віднайти своє щастя.

Віталій тихо зітхнув, розуміючи всю складність ситуації.

— Потрібно просто дати йому можливість знайти свій шлях самому, на якому він буде почуватися справжнім, а не знервованим чи пригніченим.

Мама мовчки кивнула, її руки ніжно обвилися навколо Віталія, немов шукаючи підтримки. У її погляді було щось таке, що не потребувало слів — просто розуміння. Богдан, не випускаючи мене, тихо пригорнув до себе, і я відчула тепло його тіла, яке заспокоювало мої переживання. З кожною миттю я все більше усвідомлювала: в Міши буде своя історія, сповнена інших поворотів і емоцій, а наша дорога вже стала ясною — вона вела в інший бік, до нового початку, де було місце тільки для нас.

Кінець 

Вітаю, дорогі читачі! Якщо ви, як і я, співпереживаєте Міші, то запрошую вас зануритися в його історію "Довіра у твоїх обіймах". Перший розділ вже чекає на вас на сайті! 

Особливо хочу подякувати тим, хто підтримував мене своєю активністю. Дякую за ваші вподобайки, теплі слова та щирі коментарі. Окрема вдячність Кеті, Інні, Марині та Аллі, а ще пані Людмилі — ваші відгуки надихали мене, та піднімали настрій, змушували посміхатися від радості. Тож не зволікайте! Приєднуйтеся до історії Міши та Аліси. Ваша підтримка дуже важлива для мене ❤️!

Кінець