Читати книгу - "Не дуже владний бос для залізної леді, Анна Шторм"

Першим поривом Тихона було кинутись просто на звук. Та він розумів, що це може стати вироком і йому, і Жанні. А з іншого боку: значить, Жанна жива і тепер, можна зорієнтуватись, в якій частині будівлі її шукати, тож не все так погано -- заспокоював сам себе, збираючись. 

Тихін крався під стіною, наче хижий звір. Всі чуття і інстинкти зараз працювали на повну. Він знав, що після такого всплеску зазвичай йому потрібні будуть пару днів, щоб просто відлежатись в тиші. 

А зараз…

Пробирався вздовж стіни, тримаючи зброю напоготові, та зважуючи кожен крок, вивчаючи кожен метр простору навколо. 

– Я нічого не скажу батькові! Він нічого вам не винен! – почув голос Жанни чітко, так, наче вона була поруч. Зупинився, глибоко вдихнув. Зверху, майже над його головою в стіні було невеличке віконечко. Певно, там і тримали Жанну. 

Якусь мить, здавалось, Тихін навіть не дихав. Слухав, аналізував…

Чути було голос тільки Жанни і, судячи по тону і темі розмови, Вітренка. Та те, що він був не сам, сумніву не викликало. Однозначно там мала бути його охорона з прихвостнів. Знати б тільки, озброєна і чим. 

Та зараз Маєвський розумів, що саме це дізнатись – його основна задача, що спростить життя і йому і Воровських з підмогою. Тому весь перетворився на слух. Саме це й врятувало його,і змусило вчасно застигнути без жодного поруху і звуку, коли один із, певно, посіпак надумав вийти на вулицю. На щастя, між ним і Тихоном знаходився виступ стіни, і це дало Маєвському можливість заховатись, хоч на деякий час. 

Посіпака підійшов до кущиків, дуже вдало розвернувся до Тихона спиною та взявся за пасок штанів. З чисто чоловічої солідарності Тихін дочекався завершення “справи” і тільки після звуку застібання замка на штанах опустив рукоятку пістолета на голову. Чолов'яга навіть обернутись не встиг, а щоб стишити його падіння, Маєвський його притримав. Обережно опустив на сухе листя, оглянув в пошуках зброї. В цього її не було. Але все-одно мінус один зі строю – гарний початок.