Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Його губи торкаються до моїх і я застигаю, а потім дозволяю собі насолодитися цим поцілунком. Саме зараз, коли розумію наскільки крихка рівновага між нами, до мене доходить, що я не хочу втрачати його. Що я була величезною дурепою, коли кожен раз відштовхувала цього чоловіка і навіть не намагалася зробити його своїм. Не намагалася затьмарити всіх тих жінок, які траплялися у нього на шляху, а у мене, безумовно, могло б вийти. Треба було лише трохи постаратися.                                 

- Кір, почекай, нам треба поговорити, - відсторонююсь від нього і роблю глибокий вдих, збираючись з силами, щоб сказати, що останні три місяці разом з його дідом водила його за ніс. Вже відкриваю рот, щоб вимовити перші слова, але двері позаду нас відкривається і на порозі палати  з'являється Федір Олександрович.                                                          

- Дідусю? - вражено вимовляє Кирило, дивлячись мені за спину і я прикриваю очі, в очікуванні неминучого скандалу.