Читати книгу - "Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich "

"Дякую, Алісо," — сказав Джейкоб, відчуваючи, що їхні спільні зусилля можуть призвести до важливих результатів.

Після завершення розмови Джейкоб ще раз переглянув зібрані матеріали, чекаючи на відповідь від Аліси. Він усвідомлював, що кожен наступний крок потрібно робити дуже обережно, але водночас розумів, що зупинятися не можна.

Після дзвінка від Аліси Джейкоб швидко зібрався. Він поклав усі необхідні речі в сумку, перевірив, чи все в порядку вдома, і вийшов до машини.

Проїхавши вулицями міста, Джейкоб зупинився біля офісної будівлі, де працювала Аліса. Він глянув на годинник — приїхав вчасно. Набрав номер Аліси, коли вже стояв під виходом з її офісу.

"Алісо, я вже тут, чекаю на тебе," — сказав він, дивлячись у бік дверей, через які вона мала вийти.

"Іду, вже спускаюся," — відповіла вона. Через кілька хвилин Джейкоб побачив Алісу, яка швидко вийшла з будівлі, тримаючи сумку. Вона виглядала зосередженою, але впевненою.

Сівши в машину, вони вирушили на зустріч з офіцером Харрісом. Джейкоб відчував, що цей крок є важливим для їхнього розслідування, і був готовий діяти разом з Алісою, щоб зрозуміти, хто стоїть за всіма цими подіями. Джейкоб поглянув на Алісу під час поїздки і запитав:

"Тобі не страшно займатися цим?" — запитав він. "Якщо ти відчуваєш, що це може бути занадто небезпечно, ти завжди можеш відмовитися. Я розумію, що ризик великий."

Аліса на мить задумалась, але потім впевнено відповіла:

"Я усвідомлюю ризики, Джейкобе. Але перш за все, я журналіст. Моє завдання — знайти правду, навіть якщо це буде важко. Дякую за твою турботу, але я не відступлю. Вихід на цього кур'єра — це ключ до розгадки. Я готова до важких днів, якщо це допоможе нам наблизитися до істини."

Джейкоб кивнув, поважаючи її рішення і розуміючи, що вони обидва готові йти до кінця. Їхня зустріч з офіцером Харрісом могла стати вирішальним кроком у розслідуванні, і він був радий, що Аліса залишалася поруч, готова до будь-яких викликів.

"Будемо їхати до поліцейського відділку?" — запитав Джейкоб, чекаючи на відповідь.

"Ні," — відповіла Аліса. "Джеймс призначив зустріч в іншому місці."

"То куди ми їдемо?" — запитав він, трохи здивований.

"В аеропорт," — пояснила Аліса. "Там є кафе, де ми й зустрінемося."

"Це безпечно? Адже там багато людей," — Джейкоб не міг не турбуватися про можливі ризики.

"Це навіть краще," — заспокоїла його Аліса. "Там багато камер, і злочинці уникають цього місця через страх бути зафіксованими. Зустріч у такому місці знижує ризики і забезпечує нам додатковий захист."

Джейкоб кивнув, розуміючи логіку Аліси, і вони вирушили до аеропорту, усвідомлюючи, що кожен їхній крок наближає їх до розв'язки цієї небезпечної справи.

Прибувши до аеропорту, Джейкоб припаркував автомобіль, і разом з Алісою вони попрямували до місця зустрічі. Атмосфера в аеропорту була напруженою, як завжди в таких місцях, де люди постійно поспішають, хапаючи свої валізи, намагаючись не пропустити рейс. Величезний простір терміналу наповнювався звуками оголошень з гучномовців і гулом натовпу. Повітря було насичене ароматом кави та свіжої випічки з численних кафе, а через великі вікна пробивалося яскраве денне світло.

Джейкоб і Аліса швидко знайшли кафе, яке було заховане в одному з тихих куточків терміналу. Вони сіли за столик, з якого зручно було спостерігати за всім залом. Обидва уважно дивилися на двері, чекаючи на Джеймса.

Через кілька хвилин двері кафе відчинилися, і до них підійшов детектив. Джеймс Харріс — чоловік середнього віку з міцною статурою, що свідчить про його активний спосіб життя та військовий досвід. У нього коротке темне волосся з сивими пасмами на скронях, а карі очі виглядають уважно і проникливо. Обличчя Джеймса відображало роки служби: на лобі видно невеликі зморшки, а навколо очей — глибокі складки.

Харріс славиться своєю рішучістю та наполегливістю у роботі. Він має значний досвід у правоохоронних органах і не боїться стикатися з небезпечними ситуаціями. Джеймс — типовий представник старої школи, зосереджений на виконанні своїх обов'язків і уважний до деталей. Його мета — розкриття правди, незалежно від труднощів, які можуть виникнути.

Офіцер Харріс має багаторічний досвід роботи в поліції, включаючи участь у розслідуваннях, пов'язаних із кримінальними справами та наркотиками. Він брав участь у численних розслідуваннях складних і таємничих справ і здобув добру репутацію завдяки своїй здатності справлятися з найскладнішими ситуаціями.

"Доброго дня," — привітався Джеймс, сідаючи за столик. Його голос звучав глибоко і спокійно, але в ньому відчувалася прихована сила. "Що у вас є для мене?"

Аліса представила Джейкоба Джеймсу, сказавши: "Це Джейкоб, з яким я хотіла, щоб ви зустрілися. Він має важливу інформацію, і на його проханням я організувала цю зустріч."

Джейкоб коротко розповів про свій бойовий досвід: "Я служив в Іраку кілька років, спочатку як звичайний піхотинець, а потім у складі спеціального підрозділу снайперів. Моя задача полягала в тому, щоб забезпечувати прикриття для товаришів, знищуючи ворога з відстані. Були часи, коли ми проводили операції в найнебезпечніших районах, очищаючи території від повстанців, супроводжуючи конвої та шукаючи зниклих солдатів. Я бачив багато, і повернення додому мало стати полегшенням, але зараз мене турбує те, що відбувається тут, у Талсі. Я не впізнаю своє рідне місто, яке, здається, поглинула якась темрява."