Читати книгу - "Як завоювати сніжну відьму. Академія Торенвес, Марго Вольська"

Я вже бувала тут, коли читала лекцію другокурсникам вперше, а вони влаштували дебош, а потім підкорились моїй силі. Потім багато разів приходила разом з Есмондом. Звісно, і до знайомства з демоном мені доводилось сидіти тут, тільки уже не на місці викладача, а там, серед студентів, записувати все, що диктують, уважно стежити за рухом крейди на дошці та перемальовувати таємничі знаки.

Мої конспекти вважались одними з кращих на потоці, біда тільки в тому, що освоїти те все на практиці я не могла. Але нічого. Зараз попросила Алісу принести мені все, вечорами перечитувала, повторювала, щось навіть практикувала…

Головне, що з кожним разом мій рівень магії ставав все вищим. Звісно, я знала, що він навіть і близько не дотягує до тієї сімки, яку я отримала в бібліотеці, але одного разу я зможу підтягнутись достатньо, щоб володіти силою повноцінно.

Тим паче, я не сама на цьому шляху, мені допомагають.

– Доброго ранку, шановні студенти, – подала голос я, вимітаючи геть з голови всі думки щодо власних стосунків з рідними та з Есмондом.

– Доброго ранку, – нерівним хором озвались присутні в аудиторії.

– А професор Флейм буде сьогодні? – крикнув хтось з задньої парти. – Чи у нас сьогодні тільки ви?

– Сьогодні тільки я, і ми з вами займемося темою розсіяних заклять. Скажіть, хтось знає, що це таке?

Залом пронісся розчарований гул. Відмінники на перших партах тягнули догори руки, аби відповісти, а за їх спинами хтось уже активно демонстрував невдоволення.

– Я бачу, що багато хто знайомий з даною темою, – я вирішила, що лишатимусь максимально спокійною. – Тож, будь ласка, Амаліє, розкажіть ви.

Невисока дівчина, що сиділа у першому ряду, миттю скочила на ноги та заторохкотіла:

– Розсіяні заклинання – це заклинання особливої категорії, що піддаються масштабуванню та поширенню на великі площі з невеликою витратою сил. Важливим є те, що можливості розсіяних заклинань хоч і послаблюються при значних площах покриття, та все одно залишаються відносно стійкими. В таблиці Мортімера Мутті визначено радіус активації стандартного набору розсіяних заклинань…

– Дякую, Амаліє, заробляєте сьогодні «плюс бал», – кивнула я. – Сідайте, будь ласка. Отже, як всі ви зрозуміли, розсіяні заклинання є актуальними в тому випадку, коли вам потрібно забезпечити не надто сильний вплив, але при цьому покрити велику площу.

– Чому б просто не використати звичайне закляття з широким радіусом дії? – крикнув знову той самий невдоволений студент згори. – Це ж простіше, і не треба використовувати ніякі дурнуваті формули та ритуали!

– Так, це простіше, але це вимагає серйозних енергетичних витрат.

– Пф! – обурився він. – Дурня якась! У нас що, резерв на самому дні? Тут навчаються майбутні маги дванадцятого рівня!..

– Маги дванадцятого рівня – це велика рідкість, – нагадала я студентові. – Крім того, ті, хто доходить до таких висот, прекрасно знають, що не варто застосовувати зайву силу там, де можна обійтись без неї. Важливо економити ресурси.

– Нащо?! – хлопець все ще не хотів миритись з моєю відповіддю. – Розсіяні заклинання йдуть з допуском від четвертого рівня!

– Бачу, ви досить обізнані в теорії.

– Та в нього батько цим займається, створює розсіяні заклинання для типових договорів, – озвався Річард, один зі студентів, кого я вже добре встигла запам’ятати.

– Так, і ми щоразу крутимось в одній і тій же теорії! – безіменний поки що для мене студент обурено кинув зошит на парту. – По колу, раз за разом! Закінчиться це колись чи ні?

Від згадки про практику у мене чомусь пішов мороз по шкірі.

– Це практичне заняття у аспірантів, – нагадала я, – і тільки після тестування на рівень, або при проходженні відповідних курсів підвищення кваліфікації. Проте ви повинні вміти розпізнавати розсіяні заклинання та могти їх створювати.

– Для них не треба четвертий рівень! – хлопець скочив на ноги.

– Сядьте, будь ласка, – спробувала я закликати його до порядку.

З Есмондом вони себе так не поводили…

– Навіть не подумаю, – впирався юнак. – Мене батько навчив користуватись цими розсіяними заклинаннями! То нащо я це слухаю? Відпустіть мене, і я просто піду собі.

– Навряд чи ви знайомі з усіма тонкощами, – похитала головою я. – Заспокойтесь, і ми продовжимо лекцію.

Хлопець навіть чути ні про що не бажав.

– Я вам доведу, – фиркнув він, – що це може хто завгодно зробити!

І сам зашепотів собі під ніс закляття.

У мене в грудях похолоділо. Я прекрасно знала, які можуть бути наслідки у використання розсіяного заклинання людиною, що сама не в курсі, як це все правильно робиться, і зовсім не хотіла відчути їх на собі.

– Припиніть! – спробувала я зупинити студента, та пізно.

Голос хлопця набирав силу. Він викрикував слова, та, не маючи відповідних навичок, не розтягував полотнище одного закляття над аудиторією, а просто вливав на кожну стандартну одиницю площі нову силу. Зупинити його…