Читати книгу - "Добрий Дід Мороз, Герцог Фламберг"

— Як? — запитала Клавдія з надією.

— Є старовинне пророцтво, — відповіла Ольга, — яке говорить, що Мороза може перемогти лише людина з чистим серцем і силою природи. Ти, Клавдіє, маєш цю силу.

— Але я погано умію нею користуватися, — сказала Клавдія з сумом. — Я ледве впоралася з тією істотою в печері.

— Я навчу тебе, — промовила Ольга. — Я знаю давні обряди і заклинання, які допоможуть тобі оволодіти своєю силою.

Ольга провела з Клавдією кілька днів, навчаючи її керувати стихіями. Вона розповідала їй про таємниці природи, про силу вітру, води, землі і вогню. Клавдія уважно слухала і старанно вчилася. Вона відчувала, як її сила зростає з кожним днем.

Нарешті настав час йти на Лису гору. Ольга провела Мечеслава і Клавдію до підніжжя гори і обійняла їх на прощання.

— Будьте обережні, — сказала вона. — Мороз сильний і підступний. Але я вірю в вас. Ви переможете.

Мечеслав і Клавдія почали підніматися на гору. Шлях був важким і небезпечним. Сніг був глибоким, вітер пронизливим, а скелі слизькими. Але вони не зупинялися. Вони знали, що від них залежить доля всього поселення.

Чим вище вони піднімалися, тим холодніше ставало. Повітря наче пронизувало їх наскрізь, заморожуючи кров в жилах. Але вони продовжували йти, підтримуючи один одного.

Нарешті вони досягли вершини гори. Перед ними відкрився жахливий вигляд. На голій скелі стояв крижаний палац, з вікон якого виходило блакитне світло. Біля палацу вирувала хуртовина, а в повітрі літали крижані уламки.

— Це лігво Мороза, — прошепотів Мечеслав. — Будь обережна, Клавдіє.

Клавдія кивнула. Вона відчувала страх, але вона також відчувала силу, що наповнювала її. Вона знала, що вона готова до бою.

Вони підійшли до крижаного палацу. Двері відчинилися самі собою, і вони увійшли всередину.