Читати книгу - "В кроці від кохання, Олександра Малінкова"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Ну добре! А Люся? Чи я забула про подружку?
Звичайно ні! Вона єдина жива людина, якій на легальних правах дозволено інколи бувати в мене. І то, це швидше в садку під стовбурами величних дерев в невеличкій альтанці, яка схована там. От там наш світ, таємний сховок, де так славно мріяти і дихати на повні груди…
- Так, гості! - продовжив батько. - Що такого?
“Ну майже нічого!”, - додаю про себе, пригадуючи, що після смерті мами його окрім роботи і бізнеса взагалі нічого не цікавить.
- І хто це буде? - мружу очі я і беру з його рук горнятко з ароматною кавою.
- Мій бізнес партнер з сім'єю. - відповідає батько і починає якось дивно посміхатися. Виходить в нього так собі, якось аж занадто натянуто, чи навпаки - нервово.
- Ну добре! - погоджуюся з його неочікуваною примхою. - А від мене що?
- Присутність… - знову ця посмішка від якої особисто в мене починає сіпатися око.
А ще закрадається неприємне передчуття, що це все не просто так. Занадто добре я знаю свого “старого” і те на якому рівні розвинена його “гостинність”.
- Присутність так присутність… - тихо відповідаю йому.
- Це не все… - а ось повільно починає розкривати саму суть.
“Невже зараз видасть справжній мотив? Набридло ходити навкруги? Ретроградний Меркурій сьогодні, який вплинув на його відвертість?”
- Раджу звернути увагу на сина мого партнера! Дуже гідний варіант!
На слові “варіант”, кава зрадницьки потрапила, як то кажуть, не в те горло! Чи то я так різко зробила вдих, наче останній у цьому житті…
То батько вирішив зайнятися влаштуванням мого особистого життя? Чи вже такий клопіт кожного дня слідкувати за мною, що є потреба перекласти це на інші плечі? Як то кажуть, збагрити й перехреститися? А може це я його черговий “бізнес проект”?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В кроці від кохання, Олександра Малінкова», після закриття браузера.