Читати книгу - "Червоний РубІн , Arachne "

Софі посміхнулася, але ця посмішка була порожня і холодна, як і її очі.

— Дуже спостережливо, — відповіла вона, сідаючи навпочіпки поруч із Катаріною. — Втім, ти завжди була добрим аналітиком. Так, я не та Софі, яку ви знали. Справжня Софі давно лежить на дні океану. Її місце зайняла я. Тобі не потрібно знати моє справжнє ім'я, але якщо ти запитала, я відповім. Я коханка Якоба, і моє завдання отримати рубін за будь-яку ціну.

Катаріна відчула, як холодний жах пронизує її наскрізь. Якоб "Лис" був відомий своєю жорстокістю, і тепер стало зрозуміло, що цей загадковий камінь був важливий для нього настільки, що він відправив на це завдання свою довірену людину. Вона усвідомила, що її становище стало ще небезпечнішим, ніж вона думала.

— Ти не виберешся звідси, — спробувала заперечити Катаріна, хоча її голос трохи тремтів. — Рано чи пізно вони зрозуміють, хто ти, і тебе спіймають.

Софі лише посміхнулася, підводячись на ноги і відступаючи назад.

— Не будь такою впевненою, — відповіла вона. — У мене більше досвіду в таких справах, ніж у вас усіх разом. А тепер будь розумним і лежи тихо. Можливо, я залишу тебе живою… якщо ти не доставиш мені проблем.

З цими словами Софі відвернулася, прямуючи до виходу. Катарина залишилася на підлозі, відчуваючи, як головний біль стає все сильнішим. Вона розуміла, що повинна щось зробити, щоб врятуватися, але була змушена визнати, що в цій ситуації вона виявилася беззбройною та безпорадною.

Лежачи на холодній підлозі, Катаріна намагалася зібрати свої думки воєдино, незважаючи на різкий головний біль. Кожне слово Софі віддавало луною в її свідомості, і в її голові роїлося багато питань. Хто ж ця жінка насправді? Як вона зуміла обдурити всіх в агентстві, видаючи себе за Софі, та найголовніше, навіщо їй рубін?

Катаріна знала, що Якоб "Лис" зараз за ґратами, відбуваючи свій термін за численні злочини. Він був хитрий, небезпечний, але зараз, здавалося, не представляв реальної загрози. Але якщо ця жінка справді його коханка, значить, у неї є план, і цей план, мабуть, пов'язаний з рубіном. Але навіщо? Що вона хоче зробити з цим артефактом, якщо навіть Якоб не може скористатися ним прямо зараз?

Катаріна змусила себе зосередитись, намагаючись зрозуміти мотиви цієї загадкової жінки. Якщо вона коханка Якоба, можливо, її мета – продовжити його справу, завершити те, що він почав. Але що могло бути настільки важливим, що для цього треба було усувати всіх, хто міг перешкодити? Можливо, рубін — це не просто дорогоцінний камінь, а щось значно важливіше?

Раптом Катаріна згадала, що Елін нещодавно говорила про стародавні легенди, пов'язані з цим каменем. Говорили, що він має якусь таємничу силу, яка могла принести як велич, так і руйнування. Можливо, жінка, яка видає себе за Софі, намагалася отримати цю силу, щоб звільнити Якоба або використати її у своїх інтересах.

Але якщо це так, то яка її кінцева мета? Можливо, вона хоче відродити імперію Якоба, стати новою "Лисою" та продовжити його справу. Або, можливо, вона діє за власними мотивами, використовуючи Якоба лише як прикриття.

Катаріна відчувала, як її розум починає розганятися, намагаючись зібрати всі шматочки цієї головоломки. Що б не було на кону, вона розуміла одне: жінка, яка викрала її, є серйозною загрозою. Якщо вона зуміла приховувати свою справжню особистість так довго, значить вона не зупиниться ні перед чим, щоб досягти своєї мети.

"Як довго вона була серед нас? Хто вона насправді?" — думала Катаріна, її серце стискалося від усвідомлення того, що зрадник був такий близький, весь цей час, прямо в них під носом. Тепер вона розуміла, що знаходиться в руках хижачки, яка готова на все заради досягнення своїх цілей.

Її розум працював на межі, обмірковуючи можливі способи порятунку, але одне питання залишалося невирішеним: чому саме вона? Що вона знала або зробила такого, що поставило її під загрозу? Катаріна розуміла, що відповіді на ці питання можуть коштувати їй життя.

Катаріна спробувала послабити мотузки на руках, але їй це не вдалося. Коли Софі повернулася, вона принесла їй воду, відкривши пляшку, простягла їй, - "Ось пий."

Катаріна відпила воду з пляшки та Софі відійшла.

"Скажи мені, чому саме я?", - Запитала Катаріна, - "Якщо мені судилося померти, я хоча б повинна знати чому?"

Софі зупинилася у дверях, озирнувшись на Катаріну, яка сиділа на підлозі з порожнім поглядом. У кімнаті панувала напружена тиша, що порушувалася лише ледь чутним шерехом вітру за вікном. Софі на мить замислилась, наче вирішуючи, чи варто щось розповідати. Потім, з холодною усмішкою, вона повернулася до кімнати, присіла на старий дерев'яний стілець навпроти Катаріни і глянула на неї зверху вниз.

"Чому ти?" — Софі повторила запитання, ніби пробуючи його на смак. У її голосі звучала нотка іронії. - "Тому що ти - ключ до цього рубіну. Ти, можливо, сама того не усвідомлюючи, надто близько підібралася до істини."

Катаріна відчула, як усередині неї наростає страх, змішаний із цікавістю. "Що за істина?" — її голос тремтів, але вона змусила себе продовжувати, незважаючи на головний біль і страх перед невідомим.

Софі подивилась убік, ніби про щось згадуючи, потім знову повернула погляд на Катаріну. "Якоб... Він давно шукав цей рубін. Але не тільки заради його вартості чи влади, яку він може дати. Він вірить у стародавню легенду, яка пов'язує цей камінь з якоюсь містичною силою, здатною змінити долі. Я була з ним із самого почала, коли він тільки починав свої пошуки. Але як ти вже, мабуть, зрозуміла, Якоб завжди думав лише про себе та свої амбіції.

"Ти хочеш рубін для себе?" — спитала Катаріна, відчуваючи, як холодок пробігає її спиною.

"Не тільки для себе, а й для справи, яку я продовжую. Якоб міг сісти за грати, але його ідеали та прагнення нікуди не зникли. Я не дозволю цьому померти разом з ним. Але щоб отримати камінь, мені потрібні були певні люди, певні жертви. І ти, Катаріна, виявилася найзручнішою кандидатурою. Ти надто близько підійшла до того, що могло зруйнувати все.