Читати книгу - "Відродження-3, Кулик Степан"

Двічі ха!

З бонусом на спритність, правда всього +1 . Зате дають навик володіння парною зброєю та з перком на кровопускання. «-10 ХП/сек на 30 сек». Беру…

Щит у інвентар. Дякую, друже, ти зробив що міг. Клинки в руках.

Добре лежать. Зручно. А головне, в голові одразу закрутилися якісь фехтувальні схеми, про які я раніше навіть не підозрював.

— Вжух! — це вождь мечем змахнув.

Цікаво. Спритності в мене всього плюс одиниця додалася, а рухи гобліна візуально стали помітно повільнішими. Чи це наслідки поранення? Не суть. Головне мені на користь.

Падаю на коліно, пропускаючи клинок над собою і наношу два швидкі удари по ногах, підрізаючи сухожилля. Потім, перекид уперед, повз застиглого, як статуя гобліна, і схоплююся на ноги вже в нього за спиною. Розворот — і спарений удар по шиї, як ножицями.

Вождь гарчить і бризкає слиною від люті, але сьогодні не його день. Легко ухиляюся від чергового удару і… він тупає ногою, а я застигаю, як скам'янілий.

Не зрозумів? Намагаюся поворухнутися, але нічого не виходить. А гоблін уже замахується.

Ось воно, вміння боса. Стан. І я в нього потрапив. Не зрозумів? А як же захист від магії? Чи вміння боса на це не зважають?

Меч падає мені на плече, а я можу тільки дивитись і сподіватися, що не пройде кріт, а звичайний удар броня хоч трохи, але зріже.

— Хрясть!

Погляд застилає кривава пелена. Значить, серйозне поранення. Але не смертельне. А головне, — спадає заціпеніння. Все ж таки мій імунітет, нехай і не на всі 100% але діє. І я, на адреналіні і страху, наношу ще два удари, цілячись у шию вождеві, що зовсім не чекає від мене відповіді.

Добре врізав. З усією злістю, що накопичилася. Голова лише дивом на плечах утрималася. Зате смужка життя миттєво посіріла, а потім зовсім зникла. Крапка. Бобик здох!

Чекаю фанфар, які мали б сповістити про перемогу та проходження локації, але Система мовчить.

Не зрозумів? Що за… Тьху. Сам дурень. Ще ж шаман залишився. До речі, де він?

І тільки подумав про це, як звідкись зверху на мене впав цілий водоспад. Саме так — звалився, мало з ніг не збив.

От невгамовний. Ну, все набрид. Скільки можна?

Впираюся в тушу вождя, висмикую свій меч… ну, як висмикую… витягаю, покректуючи, як при запорі. Все ж таки він добре мене зачепив. Статів не бачу, але відчуваю — щонайменше половину ХП зрізав. Нічого, недовго терпіти лишилося. Закінчу з шаманом, а потім і лікуванням займусь.

Меч у руку, шукаю поглядом ворога і… бачу, що запізнився.

Диво в пір'ї встигло на той час придбати ще кілька прикрас. Одну в груди, другу в горло. Пристрілялася Сашка. Добре поклала стріли, купно. І від такого «здрастуйте», шаман остаточно посумнішав і посірів. Не в сенсі кольору обличчя, а смужкою ХП.

«Вітаємо! Перемога! Ви вперше зуміли перемогти загін ворогів, що сумарно перевищує ваш рівень у 10 разів! Нагорода: 1 додатковий пункт характеристик. 1 вільний пункт умінь. Увага! Ви досягли нового рівня! Для отримання потрібно підтвердження. Увага! Ваш супутник набрав достатньо досвіду для підвищення рівня»

Нарешті… Витираю чоло і втомлено опускаюсь на підлогу.

— Сашко, спускайся. Все, кіно закінчилося.

Перш ніж зайнятися збиранням трофеїв, треба привести себе до ладу. А то не надто комфортно дивитися на світ крізь рожеву завісу на очах. У самому буквальному значенні.

— Ого! — дівчина обережно торкається долонею розрубаного плеча. — Боляче?

— До речі, ні… Мабуть, Система прибрала біль, щоби не ускладнювати проходження квесту. Проте, слабкість відчувається. Лікуй, давай… Годі очима кліпати. Заплач ще…

— Зараз, зараз… — поспішила Сашка і почала чаклувати, а я тим часом глянув на стати. Так, реально більше половини ХП зняв, гад вухастий.

От я клоун. Мучаю дівчину, змушую витрачати магічну енергію, замість того, щоб одним кліком підняти собі зароблений рівень. Навіть два… і, відповідно, зцілитися. Втім, вона теж рівень взяла, так що енергія підніметься на максимум. Нехай практикується. Щоб свідомість не втрачала, коли рани (візуально) страшніше виглядатимуть. Наприклад, нога чи рука окремо.

Інша справа. Тепер лут. У різних іграх різні умови. Десь він валяється, поки не піднімеш, а десь — зникає, як і тіла після певного і не надто тривалого відрізку часу. Не встиг зібрати — твої проблеми. А оскільки реалій цього світу я не знаю, краще не ризикувати.

Спершу шаман — він найближчий.

Що тут у нас? Синя пляшечка і зелена. Мале зілля відновлення магічної енергії «+50» та універсальна протиотрута. Забираємо. Синю — Сашці. Зелену… теж Сашці. У неї життя менше.

О, грошики. Не густо. 50 срібних монет. За курсом, як нагадує засвоєна при перенесенні інформація, це половина золотої монети.

І все… Ганчір'я і палиця не беруться. Ну, ок. Ходімо до вождя...

А ну, вивертай кишені?

Червона пляшка. Зілля лікування. «Відновлення ХП + 100». Це мені. Мало що. Раптом Сашка буде далеко, а себе вона завжди полікувати може.