Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

, ?

Якщо ваше самогубство мало на меті змусити вас замовкнути і стерти будь-які докази, чому вас не змусили знищити зошит тут і зараз?

39 -

Володар таємниць - Глава 39 - Цікавий трюк

39

Розділ 39 Цікавий трюк

=

Насправді, я не знаю, чи зошит знищений, чи захований, але, використовуючи зворотні міркування, якщо він має бути знищений, це можна було б зробити на місці. Мені не треба було його забирати, щоб здійснити знищення

= = =

Почувши запитання Леонарда, Кляйн миттєво перейшов у режим клавіатурного детектива і сказав, зітхнувши: «Можливо, коли Велч, Ная і я вступили в контакт з невідомим існуванням, воно насолоджувалося жертвою життя або бажало, щоб подібні ситуації продовжувалися». Оскільки самогубство, безумовно, було легко знайти, мене змусили забрати зошит, щоб сховати його, щоб підготуватися до другого раунду розваг. Однак під час цього процесу сталася якась невдача, і мені не вдалося покінчити життя самогубством.

.

Це було обґрунтоване припущення, яке Кляйн зробив, споживаючи романи, фільми та телевізійні драми, які передбачали культові жертвоприношення.

=

Що ж до нещасного випадку, який стався на півдорозі, то він добре знав, що це сталося через несподівану зміну того, що він був переселенцем.

= . = , —

Досить гарне пояснення, але я вважаю, що можуть бути й інші можливості. Самогубство Велч і Наї могло зробити можливим невідоме існування на цей світ. Тоді цей зошит є посудиною або живильним середовищем для зла. Він змусив вас забрати його, щоб сховати, боячись, що ми знищимо його, якщо дізнаємося про його народження — до того, як він зміцніє. Леонард Мітчелл запропонував ще одну можливість.

=

Сказавши це, він подивився в очі Кляйну і злегка посміхнувся.

= = =

Звичайно, можливо, зошит був знищений. Мета полягає в тому, щоб приховати його зміст, приховати посудину або задум зла. Таким чином, є достатня причина для вашого невдалого самогубства.

? ? ? , , =

Що він має на увазі? Він мене підозрює? Чи підозрює він, що оригінальне тіло Кляйна є посудиною або використовується для роздумів зла? Ні, те, для чого він є посудиною, є переселенцем Насправді, Роздумування – це неправильний термін. Кляйн був здивований. Хоча він таємно критикував цю ідею, він зважував свої слова.

. = .

Я не буду намагатися захищатися, тому що я втратив спогади про той період. Будь то капітан або мадам Дейлі, вони вже підтвердили, що зі мною все гаразд. Ваш жарт не смішний.

?

Я лише розглядаю можливість. Це не усуває удару, якого зазнало невідоме існування, коли воно спустилося, що призвело до невдачі вашого самогубства. Ми віримо, що Богиня врешті-решт благословить нас. Леонард засміявся, змінюючи тему. Чи відкрили ви щось у другій половині дня?

= ,

Після розмови і попередніх зустрічей Кляйн дуже насторожено ставився до Леонарда. Він спокійно відповів: Ні. Завтра вдень я планую спробувати інший маршрут.

=

Він показав на перегородку і сказав: "Мені потрібно буде піти до зброярні, щоб намалювати кулі".

. =

Стрілецький клуб працював до дев'ятої вечора. Адже його доступність зросла лише після того, як багато його членів звільнилися з роботи.

Нехай Богиня благословить тебе. Леонард посміхнувся, показуючи жестом знак багряного місяця на грудях.

Він дивився, як Кляйн проходить через перегородку, і прислухався до його кроків вниз по сходах. Посмішка Леонарда поступово зникла, а в його зелених очах з'явився вираз сумніву.

.

Він щось прошепотів невдоволеним тоном.

, - .

Спускаючись сходами, Кляйн пішов освітленим газовими ліхтарями коридором до збройової палати та архіву.

. - - .

Залізні двері були відчинені, і перед столом стояла шатенка Розанна. Вона розмовляла з чоловіком середнього віку в циліндрі з густою чорною бородою.

= , ? ? .

Доброго дня, ні. Доброго вечора. Тут завжди ніч. Кляйн, я чув від старого Ніла, що ти став Потойбіччям? Він називається Провидець? Розанна повернула голову і засипала його своїми запитаннями.

.

Вона не приховувала своєї цікавості і занепокоєння.

.

Кляйн з посмішкою кивнув.

= =

Добрий день, міс Розанна. Тут дійсно завжди ніч, але це змушує відчувати безтурботність. Опис, який ви дали, був недостатньо точним. Слід сказати, що зілля Послідовності, яке я вживав, має ім'я Провидець.

.

Ви все одно вирішили стати Потойбіччям, після всього, що сказала Розанна, зітхнувши, поринувши в глибоку задуму.

, ?

Кляйн подивилася на чоловіка середніх років, що стояв поруч з нею, і ввічливо запитала: «Ви?

?

Ще один член або один з двох інших цивільних співробітників, яких я не зустрічав?

, -

Розанна стиснула губи і сказала: "Бредт". Наш колега. Він хоче помінятися зі мною місцями, щоб звільнитися післязавтра. Він планує піти з дружиною в театр у Північному окрузі, щоб подивитися «Гордовиту». Це для того, щоб відсвяткувати п'ятнадцяту річницю їхнього весілля. Він справді романтичний джентльмен.

. =

Бредт усміхнувся, простягаючи руку, і сказав: "Коли міс Розанна поруч, немає нічого, що потрібно було б повторювати". Привіт, Кляйн. Я ніколи не очікувала, що ти так швидко станеш Потойбіччям. Що ж до мене, то в мене, можливо, ніколи не вистачить сміливості.

.

Можливо, так кажуть, що невіглас не знає страху, сказав Кляйн у самопринизливій манері, простягаючи руку, щоб потиснути руку Бредта.

, =

Те, що я не маю сміливості, не є чимось поганим, сказав Бредт, похитавши головою. Якось перед смертю Потойбіччя сказав мені, щоб я ніколи не розслідував дивних і небезпечних речей. Чим менше знаєш, тим довше живеш.

= = . ? ! ?

У цю мить втрутилася Розанна, Кляйн, не треба заперечувати. Я чув від старого Ніла, що вас, як провидця, використовують як опору. Це відносно безпечно, якщо ви не намагаєтеся спілкуватися з невідомими істотами. Чому ви одягнені в такий одяг? Це так непристойно для джентльмена! Для чого ви тут?

Я тут, щоб намалювати свої тридцять куль. Кляйн не відповів на перше запитання Розанни.

.

Він вважав, що дама швидко забуде про цю справу.

. ,

Добре. Розанна вказала на стіл і сказала: "Бредт, це все твоє". Ви повинні знати, де знаходяться ключі і кулі. О, старий Ніл справді дріб'язковий. Він навіть не залишив своєї руки мелену каву. Він пообіцяв мені, що сьогодні я зможу випити досхочу

.

Вона продовжувала, коли Кляйн отримував кулі.

Дует пішов разом і розійшовся на вулиці Зутеланд. Один сів на громадську карету додому, а інший зайшов