Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"

— Зухвала, - промовила вона. -  Тим болючіше буде. Заради своєї імперії я піду на все. І точно ти мені не перешкодиш.

— А ось тут, Ви мене недооцінили, Ваша Високосте. Заради своєї імперії – я також піду на все. Заради імперії, а не заради свого становища. А воно, як то кажуть, у Вас дуже хитке в рідній країні, - посміхнулася я, вклонилася і поспішила до імператора.

— Еріеле, я хотів знову попросити у Вас допомоги, - заявив Деніель, коли я увійшла до його кабінету.

— Ви казали, що Вам вистачає енергії Л’архая на більший термін, — насупившись, сказала я.

— Так, але хвороба прогресує, на жаль. Мабуть останні новини сильно мене підкосили.

Я задумливо дивилася на чоловіка. Я ще після минулого разу так і не дізналася результату свого поганого самопочуття, а чоловік вже просив черговий заклик.

Я повільно пройшлася кабінетом.

— Ви так легко довірилися принцесі?

— Вибачте, Еріеле, не розумію про що Ви.

— Ви відіслали графа без людей. Ви вважаєте це правильно?

Деніель хмикнув.

— Хвилюєтеся за свого коханця, Еріеле?

Жорсткі слова хльоснули боляче. Так, довелося змиритися з отрутою принцеси, але з вуст чоловіка це звучало набагато жорсткіше.

— Хвилююся за людину, яку Ви так завзято намагалися повернути до імперії.

— Тому що тільки в ньому я певен, — знизав він плечима. - Навіть якби він вирушив один, без людей Алії.

— Якщо з ним щось трапиться, то Вам доведеться одружитися з принцесою. Адже Ви так намагалися цього уникнути.

— Не повірите! І досі бажаю, - чоловік підвівся з крісла і підійшов до мене.

— Бажаєте… гм… тобто, відбуття графа було у Ваших планах? - примруживши, уточнила я, і помітила усмішку на його обличчі.

— А в пансіонаті всіх навчають такої логіки?

Його Величність зітхнув і зізнався:

— Так, Еріеле, це був мій план.

— У Вас якийсь договір з Ерлоу? Звідки всі ці болота, наступи…

— О, ні, — підняв руки чоловік, — тут… все чесно. Але перш ніж скликати нараду я поспілкувався з Ерлоу і дізнався про всі його новини. А ось потім уже дозрів план. Весілля ми скасовувати не будемо, тільки ось, яке нещастя, Тейрен не встигне до початку церемонії. Одружуємося ми, Алія – ні. А ось чи буде їхній шлюб згодом – не знаю.

— Головне, що Ви вирішили обдурити графа. Він Вам потрібен був лише для того, щоб запобігти шлюбу з принцесою.

— Але мені потрібний захист у її особі. Ще одна армія ніколи не завадить.

— А я думала, чому Ви так легко погодилися і на мою пропозицію, і на пропозицію графа, - закотила я очі і пройшла повз чоловіка. – І Вас абсолютно не турбує імперія?

— Я відданий їй, але... я ніколи не хотів бути імператором. Помилка однієї людини змінила все моє життя. Перетворила на пекло. Ось і намагаюся зіпхнути назад на цю людину всі свої проблеми.

Я обернулася і запитливо дивилася на імператора.

— На графа?

Слизька, дивна усмішка торкнулася куточків його губ.

— Він… мій дядько. За законом, після смерті мого батька правити мав він, а не я. Але його прокляття, його горе, його рішення будь-що-будь відлучитися від імператорських справ... все змінили.

Я нічого не розуміла ... як так вийшло, що я ніколи не чула про брата попереднього імператора? Про це всі знали, чи що? Швидко поборивши своє здивування, щоб не здаватися абсолютно безглуздою, я уточнила:

— Якщо він законний імператор… то Ви збираєтеся укласти шлюб із принцесою… не для своєї вигоди, а в ім'я порятунку імперії?

Деніель тихенько засміявся.

— Еріеле, вигоди у мене багато від такого шлюбу. Особиста, адже я не хочу одружитися з ким-небудь. І громадська - адже так, поки я імператор, доля імперії в моїх руках і передаю її в руки свого приймача.

Здається, Деніель обвів навколо пальця всіх у палаці, зокрема й мене. І ось від останнього стало дещо прикро. Зате подумки посміхнулася, розуміючи, наскільки всі плани Ерлоу тепер здавались смішними та безглуздими.

— Моя люба Еріеле, тепер Вашою метою стане граф. Адже Ви так завзято намагаєтесь захистити імперію від принцеси.

Безглуздо було питати, що є для нього «порятунком імперії». Адже він уже сказав: країні потрібна додаткова армія. Але що справді тепер могло змінитися в моїх мотивах? Якщо Ерлоу дізнається... Несподівана думка промайнула в туманній підсвідомості. Якщо Ерлоу дізнається про плани Деніеля, він може змінити тактику і наказати мені вести гру тепер проти графа. Ерлоу потрібен трон, дитина, влада...

Тільки ось чи знає мій дядечко хто такий Тейрен? Напевно, знає ж! А чи це означає, що доповідь його про землі – пастка для «приймача» імператора?

У кого які здогадки: хто тут у нас що насправді замислив?) Що здається вам геть підозрілим? І ось так наша впевнена в собі Еріел гасне з кожним днем)