Читати книгу - "Гепард, Джузеппе Томазі ді Лампедуза"

сувору цензуру і представити увазі публіки лише деякі вірші, не такі спотворені невправністю. Вони покажуть особу дона Фабріціо з несподіваного боку, що, як сподіваємося, ще більше прихилить до нього серце тих, хто так працьовито подорожує безплідними просторами цих сторінок.

Танкредових віршів так мало, що їх не варто навіть відбирати; зрештою, їх зміст набагато легший, і вони добре проливають світло на таку привабливу зовні постать цього «борця за наше визволення».

Нехай читач пробачить нам, що довелося обтяжити текст примітками, конче потрібними для розуміння багатьох родинних і особистих натяків, присутніх в цих опусах.

Ода

на прославу знакомитого дому князів Саліна Корбера і з нагоди святкувань п’ятдесятих уродин його вельможності дона Фабріціо Корбери, князя Саліни, герцога Кверчети, маркіза Доннафуґати, укладена і присвячена превелебним отцем Саверіо Пірроне Т. І.

Зачин марний усьому є

На нашій земній сфері,

Адам з болота постає,

Із хробака — метелик,

Старий Петро рибалив сам

На водах, на розлогих,

Й Спаситель народився нам

У стайні десь убогій.

І Рим святий, могутній наш

Заснований був скромно

Бідним, нужденним пастухом —

Камінь заклав він справно.

В тихій Манрезі, в темноті,

В печері віковічній,

Зайнялись пломені святі

Й принесли славу вічну[168].

Царі, вельможі і князі

Славетні родоводи

Свої ведуть від солдатні,

Від зарізяк походять.

Та рішенець виносить Час,

Шляхетністю прибравши,

Їх рід, й зорі синами враз

Стали вони назавше.

Владар Лютеції також,

Що трон посів священний,

Він корсиканської сім’ї

Нащадок є непевний[169].

Лиш ти, славний Салінів рід,

Звитяжний й незрівнянний,

Божественний твій родовід,

Сяйним вінцем прибраний!

Історія тебе хвалить

І слава не минає,

Здобуті царства і серця

У пам’яті аж сяють.

На Палатині ти родивсь,

Й сміливо поєднались

Чесноти Тіта у тобі

Та Береніки чари[170].

Дала Юдея тобі свята

Любов до Бога вірну,

А Рим чудовий — на літа

Честь горду і безмірну.

Цій пристрасті, що враз дала

Почин тобі нестримно,

В піснях будуть хвалу співать

Поети безупинно.

Корнелій славний в трьох словах

Олжу вирік лихую,

Та цим ніяк не скасував

Трагедію сумную[171].

Й Расін умілий, що творив

Вірші французькі вправно

І від Янсенія боронив

Свою віру не намарно,

Про пристрасть цю палку уклав

Пісні такі чудові,

Що цілий світ їх привітав

І хвалить, бо безкровні[172].

Як тайкома, у криївках

Негідники безвірні

Шепочуть: «Пароха нема!»

Брешуть вони безмірно.

Назад їм в горло хай верта

Брехня ця неподобна!

На нечестивців вічний срам

Хай впаде! Правдомовно

Відкрию істину, нехай

Помножить лаври славні

Й походження очистить нам

Роду сього прадавнє!

[Сонети Дона Фабріціо]

Вода в водоймі під сонцем серпневим,

Мов мармурова брила, зеленіє,

Густа й гладка, немов бар’єр кінцевий

Перед борвієм, що вже шаленіє.

Та ба. Щілина потайна десь непомітно діє,

Й вода стікає марно, щохвилево,

Ряхтить бездумно ріння, що на дні видніє,

Найглибша тайна проступа миттєво.

А рівень щораз більше вже спадає,

І оголилась гидь, що там осіла:

Багнюка, й черви, й грязь, і слизь, і спазми

Сонця, що тоне, а то й ще, буває,

Пороки наші потаємні і замшілі.

Те, що було спасінням — лиш міазми.

Коли Амур в старече серце западає,

Повільним кроком йде, бо у сумній тисняві

Надій похованих шлях прокладає

Серед засохлих сліз, повз мумії[173] кощаві

Кохань зів’ялих[174] важко шкандибає.

Та утвердившись врешті величаво,

Очима зблиснувши, з себе покров зриває,

І насолоду райську обіця лукаво.

Тиран замолоду, а в старості — мучитель,

Вже не життя несе, а смерть він нині,

В нім лиш жахіття, й сором, і страждання.

Плачу, томлюся, лаюсь, але мій гонитель

З глумом тортури знай вигадує звірині,

Готовий йти зі мною до конання.

Бібліографічна примітка

Ця «Примітка» обмежена до монографічних розвідок. Бібліографія досліджень про Джузеппе Томазі ді Лампедуза складається з рецензій та есеїв, надрукованих в Італії та за кордоном у зв’язку з публікацією окремих творів (понад чотириста назв). Серед них є також думки, висловлені відомими італійськими і деякими закордонними літературними критиками та письменниками, не бракує також текстів політичних коментаторів та істориків, які відгукнулися на пропозицію Томазі переглянути тлумачення Рісорджіменто. Мало хто втримався від того, щоб висловитися з приводу «Гепарда». Серед тих, хто зробив свій внесок, між іншими, є такі постаті: Алката, Арагон, Азор Роза, Барбері Скваротті, Баріллі, Бассані, Берардінеллі, Блазуччі, Бо, Бочеллі, Бонсанті, Браманті, Буфаліно, Чеккі, Чітаті, Консоло, Контіні, Де Ліберо, Де Робертіс, Де Роза, Де Прессак, Еко, Фернандес, Флора, Форстер, Ґанчі, Ла Фавчі, Ломбардо Радіче, Лукач, Луперіні, Макк’я, Маїріс, Манганеллі, Меєрс, Мілано, Монтале, Монтанеллі, Мо-равіа, Мушетга, Пампалоні, Петроккі, Піччоні, Пйовене, Поміліо, Пратоліні, Преццоліні, Руссо, Саїд, Салінарі, Сальвестроні, Сапеньо, Шаша, Слонім, Спаньолетті, Спінаццола, Сквіллачоті, Тедеско, Тітоне, Віґореллі, Вітторіні. Бібліографію цих текстів можна подивитися тут: Francesco Pavone, Bibliografia di Tomasi di Lampedusa, у «Memorie e Rendiconti dell’Accademia di Scienze Lettere e Belle Arti di Acireale», V, 1985, та Andrea