Читати книгу - "Гепард, Джузеппе Томазі ді Лампедуза"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
142
Ґрез Жан-Батист (1725–1805) — відомий французький художник, майстер жанрового живопису.
143
Холодцем (франц.).
144
Бульйоном (франц.).
145
Баби Монблан (франц.).
146
Парфе — вид морозива (франц.).
147
Пироги дів (франц.).
148
За переданням, святій Агаті Сицилійській перед мученичою смертю відрізали груди.
149
Каллімако Дзамб’янкі (1811–1862) — один з радикальних соратників Ґарібальді.
150
Тобто урядом Наполеона III.
151
Тоді в палаці Фарнезе в Римі розташовувалося представництво французьких королів при Папському Престолі. Тепер там знаходиться французьке посольство в Італії.
152
Зірка вважається символом Італії і зображена на її гербі.
153
Арія з опери Доніцетті «Лючія ді Ламмермур».
154
Франсуа Араґо (1786–1853) — французький фізик, математик і астроном, директор паризької обсерваторії.
155
Очевидно, мається на увазі комета Галлея.
156
«Острівний кур’єр» — сицилійська газета.
157
«Слава Отцю» (лат.).
158
«Богородице Діво» (лат.).
159
Одна з перших мереж крамниць з речами широкого вжитку в Італії.
160
Образ авторства школи Луки Джордано, що знаходиться в соборі містечка Помпеї; є об’єктом культу і паломництва.
161
Від імені ломбардського різьбяра по дереву Маджоліні.
162
Грецька назва Сицилії, Trinacria, означає «трикутник».
163
Назва гірської ущелини поблизу Сіракуз.
164
Анатоль Франс (1844–1924), Поль Бурже (1852–1935) — відомі французькі письменники; Ґабріеле д’Аннунціо (1863–1938) — відомий італійський письменник; Матільда Серао (1856–1927) — італійська письменниця і журналістка.
165
Місто на заході Сицилії. (Прим. перекладача).
166
Місто в Тоскані. (Прим. перекладача).
167
Вітторіо Альф’єрі (1749–1803) італійський письменник, основоположник класичної італійської трагедії. (Прим. перекладача).
168
Поет прославляє скромні початки Товариства Ісуса, до якого належить. Адже саме в печері поблизу Манрези в Іспанії Ігнатій Лойола задумав заснувати свій орден.
169
Поет висловлює тут неприязнь духовенства проти Наполеона III, який дав дозвіл на анексію значної частини Папської держави до Королівства Італії, і натякає на гадане незаконне походження імператора.
170
У цій і наступних строфах йдеться про легенду, яка твердить, що дім Саліна взяв початок з кохання між імператором Тітом та царицею Беренікою.
171
«Корнелій» — це Тацит, який «у трьох словах» — invitus invitam dimisit, лат.: неохочий неохочу відпустив (насправді ці слова належать Светонію; крім того, цілком можливо, що «Корнелій» — це П’єр Корнель, який теж написав трагедію «Тіт і Береніка» — прим. перекладача) — висловив трагедію цього кохання. Поет захоплюється ними, але вважає їх «олжею», оскільки вони суперечать його власній тезі про те, що коханці вступили в шлюб.
172
«Расін умілий» — це Жан Расін, якого поет, як добрий єзуїт, хвалить насамперед за (гадану) відмову від янсеністського вчення. Трагедія Расіна «Береніка» вихваляється як вельми поміркована і єдина безкровна трагедія французького поета.
173
Над словом «мумії» автор пише «тіні», але не вказує, якому слову слід надавати перевагу.
174
Над словом «зів’ялих» автор пише «мертвих», але не вказує, якому слову слід надавати перевагу.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гепард, Джузеппе Томазі ді Лампедуза», після закриття браузера.
