Читати книгу - "Останній дон"

Усі троє зареготали, бо то була правда. Потім озвалася Джулія:

— Я кохаю свого чоловіка, але він уже цілий місяць на Таїті знімає картину. І я знаю, що він не сидить на березі і не дрочить. Але я не хотіла жити цілий місяць на Таїті, тож він креше або свою провідну актрису, або якийсь місцевий талант.

— А це б він робив навіть тоді, якби ти жила з ним, — докинула Лоретта.

— Та хоч у мого чоловіка сперми менше, ніж у мурахи,— скрушно заговорила Джоан,— його прутень наче чарівна паличка. Як це виходить, що більшість його відкритих зірок — неодмінно жінки? Може, він визначає їхню придатність, дивлячись, скільки його прутня вони заковтують.

Жінки під ту хвилю були вже напідпитку: вони щиро вірили, що вино не містить калорій.

— Нам годі нарікати на своїх чоловіків, — рішуче проказала Лоретта. — Адже найвродливіші жінки світу впадають за ними. Наші чоловіки й справді не мають вибору. А чого ж тоді нам страждати? До дідька ті кредитні картки, краще порозважаймося.

Отож відтоді раз на місяць жіночки влаштовували собі священні дівочі ночі. Коли їхні чоловіки були десь далеко, — а таке траплялося частенько, — вони шукали нічних пригод. Оскільки більшість американців могли їх упізнати, їм доводилось прибирати іншої подоби. Цей клопіт виявився напрочуд легким. Жінки вдягали перуки, міняючи колір свого волосся й зачіску. Вдавались до макіяжу, потовщували або витоншували губи. Одягалися, наче жінки середнього класу. Вони применшували власну вроду, але це не мало великої ваги, бо, як більшість актрис, спромагалися бути незрівнянно чарівні. І вони втішалися своїми новими ролями, їм подобалось чути, як чоловіки оголюють перед ними своє серце, сподіваючись улягтися в їхнє ліжко, і то не марно. То був подих реального життя, герої були загадкові, а не покірні написаному сценарію. Й траплялися приємні несподіванки: щирі пропозиції шлюбу і справжнє кохання; чоловіки поділяли їхнє страждання, гадаючи, що вже ніколи не побачать їх знову. І захоплювались ними завдяки не їхньому прихованому статусу, а природженій чарівливості. Жінкам подобалося перевтілюватись. Інколи вони видавали себе за операторів комп'ютерних систем у відпустці, інколи за сестер-жалібниць чи зубних техніків, що відпочивають після чергування, інколи за працівниць зі сфери соціального забезпечення. Жіночки готувалися до нових ролей, читаючи про свої майбутні професії. Часом вони казали, ніби працюють секретарями в конторі адвоката, що опікується великим шоу-бізнесом у Лос-Анджелесі, й поширювали скандальні плітки про своїх чоловіків та інших приятелів-акторів. Вони пречудово розважались, але завжди десь за містом; Лос-Анджелес був надто небезпечний, бо там можна було наскочити на друзів, що легко впізнають їх, незважаючи на їхнє маскування. Жіночки виявили, що ризиковано з'являтись навіть у Сан-Франциско. Дехто з веселого чоловічого товариства, здається, відразу додивлявся, хто вони насправді. Отже, їхнім улюбленим місцем відпочинку став Лас-Веґас.

Данте підібрав тих жіночок у вестибюлі готелю «Ксанаду», де втомлені гравці перепочивали й слухали джазовий оркестрик, співачку в іншому кутку зали й дивились на штукаря. Лоретта на початку своєї кар'єри теж колись тут співала. Танцмайданчика не було. Готель прагнув, аби його гості, тільки-но відпочивши, миттю поверталися до столів.

Данте привабила жвавість тих жіночок, їхня природна чарівливість. А він привернув їхню увагу тим, що, маючи необмежений кредит, програв силу грошей. Пригостивши жінок напоями, Данте повів їх до рулетки і дав кожній з них фішок аж на тисячу доларів. Жінки були зачаровані його незвичайним капелюхом і екстравагантною ґречністю, з якою ставились до нього круп'є й розпорядник гральної зали; крім того, його підступними чарами, приправленими їдким гумором. Данте не бракувало вульгарної дотепності, хоч іноді його дотепи наганяли жах. До того ж жінки чудувалися його гравецькому недбальству. Звісно, вони й самі були заможні, заробляли величезні суми грошей, але Дантові гроші були готівкою, що мала свої власні чари. Вони, звичайно, іноді тринькали на Родео-Драйв десятки тисяч доларів за день, але ж натомість придбавали розкішні товари. Коли Данте підписав стотисячний маркер, жінки були приголомшені, дарма що чоловіки купували їм куди дорожчі автомобілі. Але Данте просто розкидався грішми.

Жіночки не завжди спали з чоловіками, яких підбирали, проте, зібравшись у туалеті, стали радитись, котрій з них дістанеться Данте. Дуже просилася Джулія, кажучи, що їй просто кортить надзюрити в Дантів кумедний капелюх. Подруги поступилися. Джоан сподівалася виграти п'ять або десять тисяч. Не те що вона справді потребувала їх, але то була готівка, реальні гроші. Натомість на Лоретту Дантові чари подіяли найслабше. Попрацювавши в лас-вегаському кабаре, вона вже звикла до таких чоловіків. Вони були сповнені несподіванок, зчаста ще й досить прикрих.

Жінки зняли в «Ксанаду» номер із трьома спальнями. Під час своїх походеньок вони завжди трималися купи, бо так почувалися безпечніше, до того ж могли вволю базікати про свої пригоди. Вони взяли собі за правило не проводити всю ніч із чоловіком, якого підчепили.

Отож Данте дістався Джулії. Він, правда, й не заперечував, дарма що хотів Лоретту. Проте наполіг, щоб Джулія пішла в його номер, який містився якраз під номером жіночок.

— Я потім проведу тебе до твого номера, — холодно проказав Данте. — Нам вистачить і години. Мені треба прокинутись дуже рано.

Саме тоді Джулія усвідомила, що Данте не вважає їх за професійних повій.

— Ходімо до мого номера, — запрошувала вона. — Я потім проведу тебе вниз.

— Але ж там будуть і твої розпашілі подружки, — заперечив Данте. — Звідки мені знати, що ви не скочите всі на мене й не содомізуєте мене? Я ж просто хлопчисько.

Ці слова так звеселили Джулію, що вона пішла з Данте, не помітивши його підступної посмішки. Йдучи до його номера, вона жартома проказала:

— А знаєш, мені кортить насцяти в твого кумедного капелюха.

— Якщо це тебе потішить, то потішусь і я, — скам'янівши на виду, відказав їй Данте.

Опинившись у номері, наша пара не правила довгих теревень. Джулія кинула свою сумку на диван і опустила вниз верхню половину сукні, показалися груди, її найбільша окраса. Але Данте був, певне, винятком, чоловіком, котрого груди не цікавили. Він завів Джулію до спальні, стягнув з неї сукню і трусики. Коли та була гола, скинув свій власний одяг. Джулія побачила, що в нього короткий, оцупкуватий необрізаний член.

—