Читати книгу - "Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Крок 3: Підбурювання конкурентів
Я знав, що Харченко мав ще кількох ворогів, але жоден із них не міг змагатися з ним поодинці. Тому я непомітно об’єднав їхні інтереси, наштовхнувши на думку, що вони зможуть виграти від падіння Харченка. Ніхто з них не знав, що ці наклепи виходять від мене. Вони мали діяти з власних амбіцій і образ, навіть не підозрюючи, що це частина мого плану.
Крок 4: Викриття
Коли Харченко остаточно вклався в «проєкт», що йому запропонували, я подбав про те, щоб кілька ЗМІ та впливових аналітиків несподівано почали ставити під сумнів його легальність. Мої люди запустили інформацію про «тіньові ризики», що потрапили в коло інтересів служби безпеки. Харченко одразу зрозумів, що потрапив у капкан, але це було запізно — його репутація, та й усі інвестиції, почали розсипатися.
Я не тримав ніякої зброї в руках, не знижувався до грубої сили, не шантажував. Я просто створив умови, за яких він сам прийшов до свого кінця. І коли дим осів, я спостерігав за його поразкою з холодною байдужістю.
Батька я не намагався шукати; моє життя вже сформувалося без нього, і я не планував його змінювати. Моя мама переїхала до Києва, і, здається, нарешті знайшла своє місце. Вона зізналася, що познайомилася з кимось, кого називала другом. Я спостерігав за їхньою взаємодією і розумів, що їй стало легше. Віталій — це чоловік, з яким я потоваришував. Неймовірно, але ми знайшли спільну мову. Я не очікував, що зможу так швидко і легко адаптуватися до нового оточення, але, здавалося, він став для мене своєрідним дороговказом.
Тепер, коли я починав усвідомлювати свої зміни, я розумів, що повинен показати Мар’яні, що можу стати тим, кого вона дійсно заслуговувала. Я більше не той холодний і владний чоловік, яким був раніше. Я став відкритим, не ховав своїх емоцій за маскою контролю. І, чесно кажучи, мені подобалася ця нова версія себе. Я почувався більш живим, більш справжнім.
Єдине, що залишилося — це моя природна властивість до контролю. Я усвідомлював, що, попри зміни, ця частина мене не зникла. Але тепер я хочу використовувати її тільки для роботи, не для того, щоб маніпулювати стосунками або нав’язувати свою волю іншим. Мені потрібно знайти баланс, щоб не втратити той прогрес, який я вже досяг.
Я знав що не можу змінити минуле, але можу створити краще майбутнє. І для цього мені потрібна Мар’яна — не просто як натхнення, а як партнер, з якою я можу поділитися всім, що вивчив про себе. Час показати, що я здатен на більше, ніж просто контроль. Час продемонструвати, що справжні зміни можливі, і я готовий до них.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Солодка цукерочка для боса , Вікторія Вецька», після закриття браузера.