Читати книгу - "Серце дракона, Валентина Бродська"

Найманиця обняла камеристку, її теж неприємно вразила ця розповідь. Вона гладила дівчину по спині, чекаючи поки та себе опанує.

- А навіщо їм караван і, що вони з нами думають зробити? - не витримавши, запитала Рамія.

- Я побачила, як жінці старости, Петер дає якийсь мішечок і наказує підмішати його вміст в їжу і напої. Я, думаю, що це або отрута, або снодійне. Караван заманять в село і там всіх переб'ють.

- А військових багато?

- Діти не вміють рахувати, але в спогадах я бачила декілька десятків. І це ще не все, - сумно зазначила велінка.

- Тобото?!

- Мені здається, ні, я впевнена, що знаю їхнього ватажка! Саме він командував загонами, які напали на мій народ. Я хоч і була мала, але це обличчя забути неможливо! Цей чоловік хитрий, підступний і жорстокий!

- Оце то так! Несповідні шляхи Всевишніх! Лоло, ваш кривдник прийшов в ці ліси за смертю. Я тобі це обіцяю!