Читати книгу - "Ти - моя!!!, Кіра Шарм"

38.1

- До речі, - про наших баранів, - скривилася Міла.

Так-так, явно в неї щось із Артуром є! Ось точно! І, мабуть, він і став тим самим чоловіком, який її в чомусь розчарував...

- Артур сказав, що ти можеш вийти сьогодні. Точніше, - навіть не так. У нього вчора Карина, розпорядниця, звільнилася. Тож на вечори потрібна людина, причому терміново. Робота – краще, ніж офіціанткою, - просто звіряти записи замовлених столиків та проводжати відвідувачів до їхніх місць. Ну, правда, і без чайових... Але там і погодинна оплата більше!

- Мила! Я тобі обожнюю! - Навіть не вірячи, що в мене так все вдало склалося, я кинулася її обіймати.

- Почекай! - Розсміялася Міла. - От станеш дружиною чемпіона світу, тоді подивимося, як ти мене згадаєш!

- Згадаю! - Я дзвінко поцілувала її в обидві щоки. - Можеш мені повірити! Таке не забувається!

- Ну, а щодо квартири… - Поліна зам'ялася. – Лере, ми якраз у кухні ремонт затіяли… Косметичний.

Я відразу знітилася.

- Ні, ні, ти не подумай! – всі дружно раптом замахали руками. - Це ми не відшиваємо тебе! Просто реально ремонт! Раніше, ніж через тиждень ти переїхати не зможеш, - самі он речі всі з штукатурки відкопуємо! Ну, а потім, - ми на тебе чекаємо!

- Дякую, дівчата! – я навіть заплющила очі, не вірячи власному щастю. Ось вона, світла смуга у житті! Аби вона тривала довше! - навіть схрещую про всяк випадок пальці, щоб не наврочити. - Ой, мені вже до Шимова на заняття пора! Хоч би не запізнитися!

- Акуратніше ти там із цими заняттями, - похмуро насупилася Поллі.

- Ой, та перестань, він реально – такий класний! І так мені допомагає! Я б без нього все це взагалі ніколи не вирулила б! А він – просто викладач від Бога! І так зрозуміло і терпляче мені все пояснює! Так що, ще трошки, - і я вас уже зовсім наздожену! Треба буде пиріг йому в подяку спекти, як тільки переїду і обзаведусь нормальною кухнею!

- Лєра, я попередила, - Поллі зовсім насупилась, ось прямо як горобець. Або навіть ні, – грізний голуб!

- Ти все вигадуєш, - весело кинула я, посилаючи їй повітряний поцілунок. - Бувайте! І ще раз, - величезне спасибі! Ех, дівчата! Що б я без вас робила?

З переповненою кашею з інформації головою я залетіла після заняття в гуртожитку. Отож, - зовсім забула запитати, - там у них якісь вимоги до одягу, чи можна так, - у блузці та джинсах? Деякі джинси просто терпіти не можуть.

А, гаразд! Махнувши рукою, одягаюсь. Зрештою, першого дня мене, по-любому повинні пробачити! Та ще й з огляду на те, що я не просто так, а за блатом... Навіть реготнула в долоню, - ось хто б міг подумати, що мене так швидко навіть блат у столиці з'явиться!

Любі друзі!

Для книги та автора дуже важлива ваша підтримка!

Будь ласка, якщо книга вам подобається, підтримайте її лайком та репостом!

А ваші коментарі - те, що взагалі безцінно і неймовірно тішить і надихає автора! Чекаю на ваші враження з величезним нетерпінням!

Ну, і, звичайно, підписуйтесь на автора, - обіцяю ще не раз порадувати вас цікавою історією!!!

Люблю вас.

Ваша Кіра.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно