Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

     З чим пов'язані такі конкретні терміни ми так з'ясувати і не змогли. Вона лише сказала, що ми дізнаємося все свого часу, а зараз нам від цих знань буде лише гірше.  Хоч і було цікаво, але ми погодилися, що кожен має право на свою таємницю.

      Наступним пунктом нашого засідання був пошук шляхів збагачення. Причому якщо Ліка каже правду, нам варто було розбагатіти максимум протягом п'яти років. Про всяк випадок ми вирішили враховувати термін зазначений нею.

       Тому ми й думали над тим, як розбагатіти швидко і на дуже велику суму. Чомусь мені на думку нічого не спадало, крім відвертого криміналу, на кшталт пограбування банку.

   —  Я напевно висловлю нашу спільну думку. Щоб заробити необхідні нам суми в такий короткий термін, нам доведеться займатися точно не видобутком мінералів на шахті та будь-якою іншою мирною діяльністю, - сказав я.

    —  Можно, звісно, і мирною діяльністю, але я не бачу геніїв у якійсь галузі серед нас, тож так, нам доведеться займатися аж ніяк не мирною діяльністю, -- вимовив Троді і подивився на Ліку.

    —  Ви маєте рацію, і пропоную нам попрацювати за моїм минулим профілем, усуненням різноманітних мерзот за великі винагороди, -- вимовила Ліка.

    —  Ти ще числишся у своїй організації? - запитав я в неї.

    —  Так, але рейтинг досить сильно впав. В останні роки я могла виконувати лише прості замовлення. А тому в перший час нам доведеться побігати, набиваючи рейтинг наново... - вимовила Ліка.

    —  Плани на майбутнє визначено, а отже, нам зараз слід довести навчання наявних баз до кінця, а потім вирушати за замовленнями й отриманням статусу ордена.

    Зі мною всі погодилися і ми почали готуватися. Вивчення баз зайняло у мене близько двадцяти днів, все таки четвертий рівень це набагато більше інформації, ніж у третьому. А після мене ще чекатиме закріплення вивченого на тренажері.

    Невіс із Троді впоралися трохи раніше. Але приступати до четвертого рангу баз вони поки що не наважилися. За їхніми словами, вони хочуть на початку закріпити вивчене і лише після цього приступити до вивчення четвертого рангу.

    Ми вирішили, що основною ударною силою буду я з Лікою, Невіс із Троді нас прикриватимуть, а Рог займатиметься нашою підтримкою. З таким розподілом були не згодні брати, але після проведеного спарингу їм довелося погодиться, що вже зараз моя підготовка навіть дещо вища, ніж у них. 

    Спаринг проводили ми не в тренажері, а на складі. Сам бій тривав проти Невіса менше тридцяти секунд, перш ніж він опинився на спині. А ось Троді завдяки своїй швидкості зміг мені протистояти близько двох хвилин, але завдяки практиці пройденої в тренажері я зміг його підловити.

      Від такого я сам був у шоці, але, як виявилося, бази, надані мені від Ліки, були зовсім не простими, навіть не просто військовими, вони були для спецпідрозділів, тож, незважаючи на короткий термін, я вже зараз перевершував більшість звичайних найманців Співдружності за рівнем підготовки.

    І в подібних тренувальних боях я буду перемагати за рахунок кращої підготовки. Але це не стосується різних бойових ситуацій. Тренажер не міг замінити повноцінно реальні бої.

           Тож за реальним досвідом я якраз більшості найманців поступаюся.  У реальній ситуації я можу і програти менш підготовленій людині за рахунок її більшого досвіду. Ось для набору особистого досвіду, я і буду діяти на так би мовити вістрі разом з Лікою.

      Думаю зможу, під керівництвом Ліки доволі швидко отримати реальний досвід бойових операцій. Особливо слід врахувати, що в більшості випадків ми діятимемо не напряму, тож і досвід роботи під прикриттям отримаю, і досвід диверсійних робіт. Зараз у майбутнє я дивлюся з оптимізмом. 

    Через місяць після нашого першого засідання ордену мрійників ми вирішили, що час вибиратися ближче до цивілізації. Нашу підготовку наскільки це можливо було завершено, точніше ми вивчили все, що в нас було, і закріпили вивчене в тренажері. 

    Робити нам більше нічого на базі не залишалося, а тому зібравши все необхідне, ми занурилися в корабель і вирушили до однієї з філій організації мисливців за головами. Саме там ми повинні будемо вступити в загін Ліки, і обміняти десять кубів лауриту на статус ордена.

     Зараз у нас не було великого поспіху, а тому я зміг нормально поспостерігати за місцевою зіркою. Була в неї одна особливість, точніше для мене це була особливість. Просто я до цього наживо не бачив сонце зеленого кольору.

     Для місцевих же, які освоїли міжзоряні польоти тисячі років тому, це чимось незвичайним не було. Тож зрозуміти мій захоплений погляд на зелену зірку могли лише брати, у них рідна зірка була червоного кольору.

     Цього разу кораблем керував я. І мушу визнати після вивчення баз пілота це стало в рази простіше. Розрахувати маршрут взагалі вийшло за кілька секунд. Для мене після тренажера це була вже банальна операція.

     Можливості нейромережі вражають, надскладні обчислення, які суперкомп'ютер на Землі проводив би щонайменше кілька хвилин, я провів усього за кілька секунд. 

   Єдине що було незвичним, так це те, що нам доведеться огинати чорну діру. Вона дістає до гіперпростору і висмикує судна в реальний простір, де вже поглинає їх, тож слід було прокласти обхідний маршрут. 

      По прямій наша дорога зайняла б від сили днів десять, але через необхідність обходу подорож до філії організації затягнеться на п'ятнадцять днів. Зараз дослідженням чорних дір займалися лише старші раси, у них були технології, які дозволяли протистояти впливу чорних дір. 

    Як я встиг дізнатися, вони намагаються відтворити спосіб миттєвих переміщень на величезні відстані, зараз у руках старших рас є кілька екземплярів артефактів стародавніх, які дають змогу телепортуватись розумному. 

      І єдине, що їм відомо, так це те, що відбувається взаємодія з прилеглими чорними дірами. Усю цю інформацію я дізнався з дампа з інформацією, скопійованою з огсдурського сегмента голонету.