Читати книгу - "Час бою (болю), Соломія Даймонд"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Він заспокійливо гладить мене по спині та починає щось мугикати. Визнаю, що це трохи допомагає.
— Я хочу знати все, що знаєш ти, Давиде. Достатньо з мене цих постійних таємниць. — Мені хотілось дізнатися цю історію від початку й до кінця. Можливо, це б нарешті принесло мені омріяне полегшення?
— Гаразд, але не тут. Поговоримо вдома, домовилися? — Я в передчутті непростої розмови. Однак, що б мені не сказав Білінський, я знаю, що йому також потрібно виговоритися. Ці стосунки зайдуть у глухий кут, якщо ми не будемо чесні один з одним.
— Гаразд…
Я сиджу навпроти Давида на кухні, барабанячи пальцями по столі. Важко видихаю і роблю ковток щойно завареного чаю, який він для мене зробив. Моє тіло все ще тремтить від жахливої картини, яка нас спіткала на цвинтарі. Мене вже лякає ніч. Підозрюю, що мені снитимуться кошмари, в яких моя мертва мама буде головною героїнею.
Дуже складно було описати свої почуття в цей момент. Це явно не можна зрівняти з моментом, коли я дізналася про смерть Святослава. Як би це жорстоко не звучало, але брат був для мене усім і я вважала його найближчою та найріднішою людиною, а ця жінка… Я навіть не знала ким вона була для мене. Так, вона дала мені життя, але назвати її матір’ю вголос я так і не наважилася. Вона кинула нас, неначе ми якийсь непотріб, що не вартий її уваги та любові. То чого я повинна зараз лити сльози за тою, якій я байдужа та чужа?
— Отож, — промовила я, прочистивши горло.
Ми повернулися з цвинтаря години дві тому. За цей час обоє встигли прийняти душ і трішки полежати на дивані. А втім, Давид чомусь ніяк не наважувався на розмову. Я розуміла, що він не хоче цього робити, але цього разу вирішила бути непохитною. Якщо хочу протистояти Аль Капоне, то мені слід знати в чому річ.
— Перш за все хочу сказати, що Свят справді робив все заради твого блага. Він оберігав тебе від всього…
— І в тому числі від моєї матері? — перебиваю його. Роблю ще один ковток чаю, щоб трохи заспокоїтися.
— І в тому числі від неї. — І що це все означає? Відкидаюся на спинку стільця й починаю масажувати скроні, що зараз вибухнуть через пульсацію.
— Продовжуй. — Не маю жодного бажання розтягувати цю каторгу.
— Коли ви вже виросли й покинули дитячий будинок, то твій брат понад усе хотів знайти ваших батьків. Довгі пошуки таки дали свій результат. Як виявилося, твій батько вже давно помер, а мати стала пʼяницею та ігроманкою, яка програла навіть власний будинок. Ця жінка була хворою і твоєму братові стало її жаль. Він дуже хотів їй допомогти, але не знав як. Я всіляко намагався його відговорити й благав не втручатися в життя Світлани, але це було марно. Він свято вірив у те, що вона зміниться. Ти ж сама чудово знаєш яким добрим та милосердним був Свят. — Давид мав рацію. У брата було дуже добре серце.
— Що було далі? — Підіймати ноги вгору й огортаю коліна руками. Відчуваю, що далі буде ще гірше.
— А далі все полетіло шкереберть. Ваша мама звʼязалася з Аль Капоне. — Він скривлюється й закриває лице долонями. — Впевнена, що хочеш знати правду? — Я мовчки киваю. — Гаразд. Він власник казино. Вона день за днем грала у покер і програвала дуже великі суми. Цей покидьок дав їй місяць, щоб віддати всі борги. Вона навіть пропонувала йому переспати з ним, щоб вирішити якось цю справу, але він не погодився. Після цього вона прибігла просити допомоги у Свята. Він сконтактувався з Аль Капоне й це була його найбільша помилка. Він справді намагався віддати борг, але сума була захмарна.
— Виходить, цей негідник вбив мого брата? — Як же я хотіла придушити цю мерзоту. Жаль, що не здогадалася зробити цього раніше.
— Ні. Аварія сталася випадково. Аль Капоне тут ні до чого. Проте, він не заспокоївся і почав шукати інформацію про твого брата. Так він і добрався до тебе. Мабуть, хотів забрати борг, але… — Це звучало якось дивно. Він же ніколи не натякав на те, що я маю віддати йому якісь гроші. У цьому просто немає логіки!
— Але що? — Давид опустив погляд червоніючи.
— Я віддав йому все до останньої копійки, клянуся. Зробив усе, щоб цей псих дав тобі спокій, але річ у тім, що ти йому сподобалася і він не готовий просто так відпустити тебе.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Час бою (болю), Соломія Даймонд», після закриття браузера.