Читати книгу - "В обіймах ночі, Рина Мир"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
– А чому тоді обрали такий небезпечний вид спорту?
– Я не мав вибору.
– Вас хтось змусив?
– Ні. Ніхто мене не змушував. Я сам став на цю стежку.
– Що вас спонукало?
– Хвороба матері.
– Я вже навів справки і дізнався, що ваша матір лежить в онкологічній клініці.
– Так! – вигукую. – А я тут сиджу! Як я можу їй допомогти в такому становищі?
– Заспокойтеся, Тимуре Олександровичу. Зараз, в першу чергу, вам потрібна допомога.
– Мені вже ніхто не допоможе.
– Для цього я і знаходжуся тут. Які у вас були стосунки з Джо?
– Жодних.
– Тимуре Олександровичу, якщо ви будете впиратися і нічого не розповідатимете, я вас не витягну звідси.
– Я не впираюся. Я справді не мав з ним жодних стосунків. Я з ним не спілкувався, не дружив і навіть не розмовляв. В мене не було мотивів його вбивати!
– Можливо, гроші? Ви ж самі сказали, що він був матеріально забезпечений, а у вас хвора матір….
– Ви збираєтеся мені допомогти чи хочете засадити за грати на довший термін?
***
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В обіймах ночі, Рина Мир», після закриття браузера.
