Читати книгу - "(не) ідеальний чоловік, Катерина Орєхова"

39. Роман

Катя так мило соромилась, але я не збирався приховувати наші стосунки. Вона надто багато для мене значила, і я хотів розповісти всьому світу, що ми разом. Особливо Ігнатові. Розумів, що це безглуздо і можливо по-дитячому, але нічого не міг із собою вдіяти. Не міг терпіти жодного чоловіка поряд з моєю крихіткою. Можливо, був готовий терпіти Костю, але не щодня.

А ще мені треба було поговорити з Катею. Сьогодні. Щоб моє минуле перестало мучити мене. Я вірив, що Катя все зрозуміє і залишиться зі мною.

Краєм ока вловив реакцію Ігната на нашу появу. Хлопець був незадоволений. Його очі потемніли, а кулаки стиснулися. Він невідривно дивився на Катю, граючи жовнами. Здається, з ним все не так просто, як я гадав.

Неохоче відпустив Катю і спостерігав, як вона підходить до брата та його друга. Вони обмінялися кількома фразами та моя крихітка раптово зблідла. Я не чув про що вони говорять, але якесь неприємне почуття закралося в душу.

Я вловив Катін стурбований і розгублений погляд. Що сталося?

Якщо Катя виглядала безпорадною, то Костя навпаки стрепенувся. Мені навіть здалося, що він підготувався до захисту.

Мені довелося розпочати заняття, але я продовжував прислухатися до того, що каже Ігнат. Нічого не було чутно, а зловити Катін погляд ще раз мені не вдавалося.

Десь до середини пари я не витримав і подався до Каті. Вона сиділа і невідривно дивилася в вікно. Мене це лякало. Зазвичай, вона відкривала ноутбук і поринала в роботу. На її губах блукала легка посмішка і мені подобалося спостерігати за нею. Вона випромінювала спокій. Але не сьогодні. Її погляд був скляним. Катя не помічала, що я підійшов, доки я не торкнувся її за плече.

— Все в порядку? — я навіть почув, що мій голос пролунав глухо. Не міг упоратися з хвилюванням.

— Нам треба поговорити, — сказала Катя, підводячи голову і дивлячись мені просто у вічі.

Я зрозумів, що вона знає. Ігнат їй розповів про моє минуле.

***

Погано пам'ятаю як закінчив пару. Було дуже холодно.

Я звинувачував себе в тому, що не поговорив із Катею раніше. Знав, що моє минуле може все зіпсувати. Мені треба було її якось підготувати, а я натомість просто відкладав розмову. Головне, щоб крихітка нічого собі не надумала зараз.

Спеціально зайняв хлопців самостійною роботою на останні пів години пари. Мені не хотілося, щоб Ігнат ще щось розповів Каті, тому я нахабно скористався своєю владою викладача.

Кружляв аудиторією, не дозволяючи собі наблизитись надто близько до Каті, яка так само нерухомо сиділа і дивилася в стіл.

Мені хотілося підійти, струсити її та притиснути до себе. Вона здавалася беззахисним кошеням, яке потрапило під дощ. Як складно.

Я буквально вмовляв себе не підганяти хлопців, котрі дуже повільно здавали роботи.

Бачив, як Катя щось сказала Кості й той повів Ігната, який явно не хотів залишати малечу в моїй компанії.

Коли останній студент здав роботу і вийшов, аудиторія поринула у тишу, яку можна було різати. Катя не поспішала розпочинати розмову, вона також сиділа за партою.

Зібравши всю свою волю в кулак, я набрав у груди більше повітря та опустився на стілець поруч зі своєю дівчиною.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно