read-books.club » Еротика » Ти нікому не розкажеш, Олекса Мун (Alexa Moon) 📚 - Українською

Читати книгу - "Ти нікому не розкажеш, Олекса Мун (Alexa Moon) "

333
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Ти нікому не розкажеш" автора Олекса Мун (Alexa Moon). Жанр книги: Еротика / Романтична еротика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 69 70 71 ... 80
Перейти на сторінку:
37

Тіло вибухає подібно до тисячі яскравих салютів одночасно, коли стискаючи пальцями сосок, Аріс входить в мене відсунувши смужку тканини убік.

Наш секс завжди щось більше, ніж задоволення потреб. Тут вирують емоції й переступивши грань, почуття зриваються у безодню.

Я як оголений провід, смикаюсь від кожного його дотику. Кусаю губи в кров, коли Аріс повільно наповнює мене собою. Я відчуваю, як голівка м'яко розсовує стіни та член заповнює мене повністю, зачіпаючи чутливі місця.

Чоловічі руки гладять по спині, стискають плечі. А я тихо скиглю і всіма силами намагаюся не провалитися, і не закричати від задоволення. Я хотіла пограти, але ганебно програла, так і не розпочавши гру. Мені подобається бути «під ним» у такі моменти. Дивним чином, Аріс знає краще за мене, як принести мені задоволення.

Але все ж…

— Я хочу… почекай… — остаточно потонув у пристрасті, я починаю нести повну маячню. Мені не хочеться говорити. Зараз мені хочеться, щоб і він божеволів.

— Що? — Аріс завмирає глибоко в мені.

— Зупинися…

— Тобі боляче? — у голосі чітко простежується переляк, і він швидко виходить із мене.

Голову веде, але я сповнена рішучості. Незграбно міняюся з ним місцями, змушую хлопця спертися на стільницю.

— Софа? — недовірливо дивиться на мене.

— Мовчи!

Я опускаюся вниз, упираюся колінами в гладку кахельну підлогу. Обхоплюю долонею його член і облизую нагору по стовбуру. Він все ще в моєму збудженні. Вона приємна на смак.

Накриваю губами голівку та всмоктую її.

Над головою лунає здавлене: «Здуріти!»

Давай, любий. Тепер твоя черга падати у прірву. Одній мені там нудно.

Мені хотілося б сказати, що то не я. Що це хіть звела мене з розуму і підштовхнула на подібні вульгарні дії.

Але на жаль, чи на щастя – це я. Справжнісінька я, яка отримує колосальне задоволення стоячи на колінах перед своїм чоловіком, доводячи його до оргазму. На цьому відчуття я ловлю себе вже не вперше.

Я сама дико збуджуюсь, коли проводячи язиком по члену він смикається, а Аріс починає уривчасто дихати. Я відчуваю, як між ніг пульсує і з'являється в'язка волога. Вже вдруге подібна інтимна ласка, не викликає у мене огиди. Мені хочеться, щоб йому було приємно, а до того ж приємно стає і мені.

Чи можливо взагалі отримати оргазм роблячи мінет? Тому, що я вже на межі.

Аріс опускає руки мені на голову і змушує "взяти" глибше. Стискає волосся в кулак, задаючи правильний темп. Мене вистачає недовго. Повітря стає катастрофічно мало, і я випускаю член з рота.

— Награлася?

Підіймаю на нього очі та бачу звичне, улюблене мерехтіння в його очах.

— Тобі не сподобалося? — грайливо торкаюся язиком збільшеної голівки. Не відводжу погляду.

— Ще як сподобалося! Я хочу, щоб це тривало всю ніч. Я дуже голодний, Софа!

Смикає мене вгору і підхоплює на руки.

Ми йдемо до кухонного столу, і не встигнувши покласти мене на скляну поверхню, Аріс знову нетерпляче входить в мене. Мій схлип забирають його губи. Хлопець глибоко цілує мене, починаючи швидко штовхатись.

Я чую тріск тканини, що заважає. Брюнет одним рухом рве на мені трусики, але спочатку вони встигають порватися, тканина впивається в шкіру залишаючи червоний слід. Шиплю він болю, але це навіть приємно. Перекручено приємно.

Його руки накривають мої груди, стискаю соски. Сильніше, ніж я стискала їх до цього. Аріс відсторонюється та опускає погляд вниз, де його член швидко входить у мене.

Я спалахую як сірник. Це так хтиво й одночасно збуджує. З-під опущених вій, я бачу як і його збуджує ця дію. Доводить до піка. До краю.

Він сповільнюється і, схопивши мене за стегна, стирає останні краплі тягучої напруги, що сковувало низ живота. Повільними, глибокими поштовхами, Аріс доводить нас до оргазму. Позбавляючи сил, думок і дурниць, що осіли в моїй голові за час нашої розлуки.

 

***

— Як справи у Карпа?

— Ти впевнена, що після того, що щойно між нами сталося, ти хочеш говорити про мого брата? — з сарказмом вимовляє Аріс.

Ми лежали на ліжку. Мокрі, вимотані, але абсолютно задоволені та щасливі. Мій подих тільки заспокоївся. Тіло перетворилося на желе. Не можу поворухнутися, та й не хочу. Мені подобається ось так лежати у нього на грудях, слухати серцебиття. Спостерігати, як тремтять м'язи живота, коли я пальчиками дряпаю шкіру.

— А чому б і ні? — копіюю його сарказм.

— Ну добре. Карпо в порядку. Досі не розійшовся з Анастасією. Вони обидва дахом поїхали, мені здається їм буде нудно один без одного.

— А як вони познайомились?

Ця парочка і мені не дає спокою. Хочеться дізнатися про них якомога більше.

— Я особливо не з'ясовував, але знаю, що в клубі. До неї хтось почав чіплятися і Карпо заступився за бідолашну. Потім вона потрапила в аварію й понеслося…

— Це вона після аварії такою дивною стала?

— Її зґвалтували. Це залишило відбиток її психологічному здоров'ю. 

О Боже! Від його слів по шкірі пробігає холодок. Підіймаюсь на лікті та дивлюся на хлопця. Помітивши мої мурашки, Аріс накриває нас ковдрою.

— Карпо знайшов того покидька й побив його до смерті. Ще Карпо побив Настіного партнера по танцях. Вона балерина в нас.

— Це у вас сімейне, бити всіх підряд? — зривається з язика.

— Це в нас через ревнощі. Припинімо цю розмову. Події того року досі відгукуються в мені і я не хочу їх ворушити. 

— Де зараз Карина? — запитую затамувавши подих.

— Ти не повіриш, — хлопець заносить руку і гладить мене по підборіддю. Заглядає у вічі. Переконує, а може й вселяє: — Вона правда у дуже хорошому місці. Там їй допоможуть.

— А коли вона вийде? Вона знову нас тероризуватиме? Погрожувати, що обіллє коляску кислотою?

Усередині від подібних думок починає горіти. Страх упереміш зі злістю підіймає вгору, застряючи грудкою в горлі.

— Вона не вийде! — крижаним тоном відповідає хлопець. — На цьому ми закриємо тему. Достатньо.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 69 70 71 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ти нікому не розкажеш, Олекса Мун (Alexa Moon) », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ти нікому не розкажеш, Олекса Мун (Alexa Moon) "