Читати книгу - "Сім кроків до істини, Олена Закаєва"

Наступного дня Влад повернувся до спостереження за помешканням Новика. Чоловік покинув будинок близько полудня, цього разу один. Він пішов за ним на відстані, намагаючись не видати себе.

Новик попрямував до невеликого ресторану, де сів за далекий столик. Хлопець  розташувався неподалік, замовивши каву.

До Новика підійшов чоловік років сорока, з серйозним виразом обличчя. Вони про щось палко сперечалися, але слів розібрати було неможливо. Влад дістав телефон, зробив пару знімків та постарався запам'ятати обличчя незнайомця.

За двадцять хвилин зустріч закінчилася, і Новик покинув ресторан. Чоловік залишився, дістав телефон та комусь подзвонив.

Влад вирішив ризикнути. Він підійшов до столу незнайомця і сів навпроти.

- Хто ви?

Чоловік напружився, але виду не подав.

— Це хто ви такий?

- Владислав Авраменко, приватний детектив. А ви явно працюєте на когось, хто хоче приховати правду про Новика та його “Проект Т”.

Чоловік усміхнувся.

— Вам краще піти, доки не пізно, Авраменко.

— Не люблю, коли мені погрожують.

- Це не погроза. Це факт.

З цими словами він підвівся і швидко вийшов із ресторану. Влад залишився сидіти, відчуваючи, як стискається петля навколо його шиї.

"Я близько", - подумав він, ховаючи телефон у кишеню.

Після зустрічі в ресторані Влад відчував, що ситуація виходить із-під контролю. Загроза, що пролунала від незнайомця, була надто очевидною, щоб її ігнорувати. Він повернувся до офісу, вирішивши розібрати інформацію, яку вже зібрав, та скласти план.

На столі на нього чекав лист. Жодних слідів злому, але хтось явно побував тут за його відсутності. Конверт було запечатано, без адреси відправника.

Владислав розкрив його і всередині знайшов фотографію. На знімку — Роман Кравчук, який сидить за столом у якомусь порожньому офісі. Поруч стояв чоловік, якого Влад бачив у ресторані.

На обороті було написано:

"Це ще не кінець. Стеж за своїми кроками.”

Авраменко стиснув зуби.

Він швидко набрав номер Ольги.

— Нам треба зустрітись. Негайно.

— Щось сталося?

- Так. Ви знали, що ваш чоловік пов'язаний із людиною на ім'я Андрій Новик?

На іншому кінці лінії запанувала тиша.

- Так, знала.

— І ви не подумали мені про це сказати?

— Роман ніколи не обговорював із сім'єю свої справи. Якщо ви щось довідалися, розкажіть мені.

— Я розповім, але особисто. Де знайти вас?

Ольга зітхнула.

- Добре. Приїжджайте до мене.

Коли Влад увійшов до її квартири, він помітив, що вона була напружена.

— Чому ви брехали про сейф? — почав без прелюдій.

— Я не брехала! - спалахнула Ольга.

— Поліція сказала, що він був порожнім. Хтось випередив їх. Хто?

Вона відвела погляд.

- Я не знаю.

Він дістав фотографію з конверта та поклав на стіл перед нею.

— Ви знайомі з цією людиною?

Ольга довго дивилася на знімок, перш ніж кивнути.

- Це Євгеній Гринь. Він один із партнерів Романа.

- Що за "партнер"?

— Він допомагав йому із проектом, про який я нічого не знаю.

— Ольга, годі. Якщо ви продовжите мовчати, я не зможу вас захистити.

Вона повільно підвела очі.

— Це пов'язано із “Проектом Т”. Але я справді нічого не знаю. Роман завжди казав, що це надто небезпечно.

- Небезпечно для кого?

- Для всіх нас.

Влад вирішив, що більше не може чекати. Увечері він знову пішов за Новиком, який повернувся додому близько дев'ятої вечора. Авраменко підійшов до дверей його квартири і постукав.

- Хто там? — пролунав роздратований голос.

- Владислав Авраменко.

— Я вас не кликав.

— Тоді навіщо ви залишили мені листа?

Повисла пауза, а потім двері відчинилися.

Новик виглядав схвильованим, але спробував приховати це.

— Що вам потрібне?

- Відповіді.

Влад увійшов, не чекаючи на запрошення.

- Де Роман Кравчук?

- Я не знаю.

— Брешете.

Новик завмер.

— Я справді не знаю, де він. Востаннє ми спілкувалися кілька тижнів тому.

— Проект Т — це те, через що він зник?

Новик довго мовчав, а потім тихо сказав:

- Так.

- Розкажіть все.

- Проект "Т" - це система аналізу великих даних, здатна передбачати поведінку людей. Роман придумав її, але надто багато знав. Люди, які фінансували проект, не хотіли ділитися владою.

- Хто ці люди?

Новик похитав головою.

— Якщо я скажу, мене вб'ють.

— Якщо ви не скажете, я знову прийду за вами.

Новик зітхнув.

- Це корпорація "TechSphere". І один із її ключових клієнтів — високопосадовці.

— Чому Роман зник?

— Він хотів продати дані, щоб убезпечити себе. Але це було помилкою.

Влад зрозумів, що намацав ключ до розгадки.

— Де може бути?

- Я не знаю. Але якщо ви шукаєте його, шукайте Директорію. Це їхня секретна база.

- Де вона?

— У старому промисловому районі на околиці. Але, Авраменко, ви граєте у небезпечну гру.

— Дякую за пораду, — відповів Влад, підводячись.