Читати книгу - "Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
- Ми тебе перевели в академію, там найкращі викладачі, вони тобі допоможуть опанувати твої нові здібності. Та і ми також переїжджаємо в те місто.
- І коли ви сподівалися донести до мене цю інформацію? Перед першим навчальним днем? Чи вже зібравши всі речі у коробки? - що я говорила про контроль? Правильно - він у мене відсутній.
- Не закипай, доню, вже ж сказав, - як нівчому не бувало сказав тато, - то я перенесу зустріч?
- Добре, я згодна, коли повернуся, відправимося до тих "чудових барсів".
- Доречі, там їх двоє братів, - обрадував, - якийсь, тай має підійти.
Я тільки закотила очі. Мене банально хочуть чим подорожче продати, інакше навіщо тягати мене по іменитих "друзях". До інших дівчат хлопці самі приїжджають знайомитися, а мене оминають, як прокажену.
І як я маю зрозуміти, що це саме той самий переді мною? Хоча б якісь розпізнавальні знаки начепив на себе, чи краще табличку - "я, той, нещасний, якого ти шукаєш, уже майже рік".
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт», після закриття браузера.