Читати книгу - "Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich "

Джейкоб уважно оглянув місце, де стояв фургон, намагаючись знайти хоч якусь зачіпку. Його погляд швидко ковзав по асфальту, шукаючи деталі, які могли б допомогти у розслідуванні. Він помітив лише кілька незначних слідів: недопалок, що валявся неподалік, та слід від протектора шин.

Недопалок був звичайним, його міг залишити будь-хто, хто проходив повз. Це не було доказом, який міг би привести до чогось конкретного. Слід від протектора на асфальті свідчив про те, що шини фургону були сильно зношені, але це також не давало достатньо інформації для ідентифікації автомобіля.

З кожним новим кроком Джейкоб усе більше усвідомлював, що його знахідки не наближають його до розгадки. Цього було недостатньо. Він вирішив не витрачати час даремно і поспішив додому, де міг детальніше переглянути записи з камер. Його інстинкти підказували, що на відео може бути щось, що він пропустив раніше — щось, що могло б привести його до того самого фургона і розкрити більше деталей про те, що насправді відбувається.

Чоловік швидко увійшов у свою квартиру, відчуваючи, як напруга знову наростає всередині. Він навіть не зняв взуття, а відразу ж попрямував до комп'ютера. Записи з камер були його єдиною надією знайти хоч якусь зачіпку.

Відкривши файл із записом, він перемотав відео до того моменту, коли побачив фургон біля кафе. Він уважно спостерігав за екраном, поки не з'явився знайомий силует авто. Джейкоб ретельно переглянув кожну секунду, занотовуючи час, коли фургон проїжджав повз його будинок, і співставив його з моментом, коли бачив фургон біля кафе.

Зрозумівши, що фургон стояв біля кафе близько 15 хвилин, Джейкоб задумався. Це явно не була звичайна доставка. Фургон щось робив там, і це "щось" викликало підозри.

Він зупинив відео на моменті, коли фургон був найкраще видимий. Але розчарування охопило його: номерний знак виявився занадто розмитим, і останні два символи залишалися нерозбірливими.

Джейкоб зітхнув і записав у свій нотатник ті три символи, які вдалося розгледіти. Цей слід був занадто слабким, щоб дати йому повну картину, але достатнім, щоб підкріпити його підозри. Тепер залишалося з'ясувати, що фургон робив біля кафе, і знайти спосіб розкрити таємницю, що стояла за цим транспортним засобом.

Не гаючи часу, Джейкоб взяв телефон і знайшов контакт Аліси в списку. Він знав, що їй потрібно повідомити про свої знахідки, навіть якщо цього було небагато. Після кількох гудків Аліса відповіла.

"Привіт, Джейкоб. Щось новеньке?" – її голос звучав спокійно, але з ноткою цікавості.

"Привіт, Алісо," – почав Джейкоб, намагаючись зібрати свої думки. "Тільки що перевірив камери. Я знайшов фургон, той самий, що бачив біля кафе. Він стояв там близько 15 хвилин, але це явно не була доставка. Номерний знак знову не вдалося повністю розгледіти, тільки перші три символи. Останні дві цифри чи літери були занадто розмиті."

Аліса на мить замовкла, обмірковуючи почуте. "Це дивно. Чому фургон стояв там так довго? Якщо це не доставка, то що вони там робили?"

"Ось у чому справа," – продовжив Джейкоб. "Це не виглядає як звичайна доставка. Він, здається, намагався залишитися непоміченим. І та офіціантка з дивним татуюванням теж поводиться підозріло."

Аліса зітхнула. "Можливо, вони щось вивчають або стежать за кафе. Може, це місце зустрічі, або щось ще гірше. Нам потрібно бути обережними."

Джейкоб кивнув: "Я теж так вважаю. Це більше, ніж просто випадковість. Я зробив усе можливе, щоб зібрати інформацію, але поки цього недостатньо для повного розуміння ситуації."

"Але це вже щось," – відповіла Аліса. "Ти зробив великий крок уперед. Якщо нам вдасться дізнатися більше про цей фургон або людей, які з ним пов'язані, можливо, ми зможемо розгадати цю таємницю."

Джейкоб відчув, що її слова підбадьорили його. "Ти права. Я буду уважніше стежити за цим фургоном. Якщо з'явиться щось нове, я одразу тобі скажу."

Аліса усміхнулася через слухавку: "І я зроблю те ж саме. Ми на правильному шляху, Джейкоб. Просто будь обережним. Ця ситуація може бути небезпечною."

"Звісно. Бережи себе, Алісо," – завершив Джейкоб.

"І ти також. Тримаємо зв'язок," – відповіла вона, перш ніж закінчити дзвінок.

Джейкоб поклав телефон і глибоко зітхнув. Він усвідомлював, що ситуація стає все більш заплутаною, але тепер у нього був партнер у розслідуванні, і це додавало йому впевненості.

Джейкоб, тримаючи в руках свій нотатник з першими трьома символами номерного знака фургона, відчув легке занепокоєння. Він знав, що його брат Ендрю міг би допомогти йому з цією інформацією. Не вагаючись, він набрав номер брата.

Гудки пролунали кілька разів, перш ніж Ендрю відповів:

"Привіт, Джейкоб. Що трапилося?" – його голос звучав спокійно, але з ноткою зацікавленості.

"Привіт, Ендрю. Мені потрібна твоя допомога," – почав Джейкоб, намагаючись обрати правильні слова. "Я натрапив на підозрілий фургон, який бачив біля кафе. Він стояв там близько 15 хвилин, і я зміг розгледіти лише перші три символи номерного знака. Це не вся інформація, але, можливо, ти зможеш щось дізнатися за цими даними?"

Ендрю на мить замовк, обмірковуючи почуте. "Три символи – це небагато, але я спробую щось знайти. Ти впевнений, що цей фургон якось пов'язаний із твоїм розслідуванням?"