Читати книгу - "Сім'я у борг, Олександра Багірова"

– Костянтин обсипав мене компліментами. Говорив гарно, таких слів я в житті не чула. Та й не було в мене досвіду з хлопцями. Ті, кому подобалася я, мені не подобалися, і навпаки. Не скажу, що я закохалася. Ні. Але мені біло цікаво, весело. Ну і чого гріха таїти - це лестило моїй дівочій душі. Такий чоловік звернув на мене увагу.

Стас ледь помітно пирхає.

– Він запросив мене на побачення. Я погодилася. А чому ні? Обручки на його руці не спостерігалося. Чоловік приємний, симпатичний. Він привів мене до ресторану, де ми були з тобою. Замовив неймовірно дорогі страви, а я все думала, це скільки грошей практично на вітер. А моїй матусі вони так необхідні. Він мав дуже чіпкий погляд, сильну ауру. Костянтин умів говорити, біля нього здавалося, що я особлива. Мені було ніяково. І я не могла розслабитись. Нагадувала собі стиснуту пружину. Хоч компліменти були приємні. Загалом, він був зітканий із протиріч. І коли на виході з ресторану він поцілував мене, я не відповіла на поцілунок, але й не відсторонилася. Це був інтерес, але голову від нього я все ж не втратила.

- Ти спала з ним? - перебиває мене, свердлить гнівним поглядом.

Дивна реакція з огляду на все, що я йому сказала. Так за сестру переживає, чи вважає мене розлучницею?

- Ні, Стасе. До цього справа не дійшла. Але ми якийсь час продовжували бачитися. Костянтин водив мене на побачення. А потім зовсім приголомшив, привів у квартиру і сказав, що вона моя. Не хоче, щоб я тулилася у своїй комірчині. Не купив, звісно, ​​зняв. Але для мене це була неймовірна сума. Це було дивно, тому що, як я сказала, між нами не було близькості. І Костянтин не квапив мене з цим. Така щедрість насторожувала. Я чесно сказала, що мені не підходить такий формат відносин, що я нічого не можу запропонувати йому натомість. А грошей оплачувати такі хороми, я не маю. Так, навіть якби й були, я віддала б їх матері. Але про матір, я промовчала. Це теж виглядало б, як натяк на допомогу. Так, мені були дуже потрібні гроші, але утриманкою я ставати не збиралася. Ніколи не змогла б переступити через себе. Костянтин сказав, що гроші все одно заплачені. Назад їх не забрати. І для нього це крапля у морі. Йому просто хочеться зробити мені приємне. А ще сказав, що мені потрібна нормальна, добре оплачувана робота, і запропонував по знайомству влаштувати мене у фірму до свого знайомого. Ось новій роботі я зраділа. А від квартири спершу відмовилася. Але через день господиня заявила, що продає квартиру, де я жила. І мені треба з'їхати якнайшвидше. І тут знову Костянтин зі своєю пропозицією. Я вирішила прожити тут місяці зо два, влаштуватися на нову роботу та з'їхати. Хоч підсвідомо до останнього сумнівалася, чи варто погоджуватися. Нічого не дається просто так. Але він виглядав щирим, свою зарплату я надіслала мамі, слабо уявляла, як за короткий проміжок часу знайду дешеве житло. І я погодилась. Але одразу вирішила, що виплачу йому все до копійки за оренду. Нехай і з невеликим запізненням. Костянтин дотримав слова, допоміг із роботою. Так я стала співробітницею фірми твого друга Богдана.

- Боді? - Стас дивиться на мене і швидко-швидко моргає.

- Так, - зітхаю. – Але робота була звичайною. Нічого кримінального. Помічник менеджера з такою самою зарплатою, як і у дівчаток на аналогічній посаді. Поки в мене відбувалися зміни, Уляна була постійно поруч. Вона готувалася до моменту ікс. Тобто до охмурення тебе. Вона відверто не розуміла, чому мене мучать докори сумління через Костянтина. І радила мені якнайшвидше затягнути його в ліжко. Це була її життєва позиція. Я ж, навпаки, розірвала з ним. Дізналася, що він одружений. У нього задзвонив телефон у машині, і висвітлилося «дружина». Костянтин не став відмовлятися, чесно сказав, що дружина є. Я відразу ж сказала, що нічого спільного з одруженим не збираюся мати. Мені ще не вистачало зруйнувати чиюсь сім’ю. Він сприйняв цю новину легко, спокійно, просто знизав плечима. І запропонував залишитись друзями. У той же час Уляну з Ванею вигнали з їхньої квартири. Вони знімали її разом. Я не могла залишити їх на вулиці, сама пройшла через таке саме. І за згодою Костянтина вони оселились у мене. Тимчасово. Я планувала скоро з'їхати. Вони теж, казали, що їм потрібен час перебитися, поки не знайдуть житло. Але ми домовилися, що виплатимо Костянтину всю суму. Користуватися його гостинністю не варіант. Він і так легко погодився дати притулок моїм друзям, яких взагалі не знав. Тоді я дійсно була йому вдячна за допомогу. Уляна говорила, що незабаром її «роботодавець» винайме їй житло. А поки що їй платять копійки. А Ваня, він теж постійно шукав легкого заробітку. І іноді незрозуміло звідки в нього з'являлися гроші. Квартира була досить просторою, і ми легко там помістилися. Тим більше, Ваня залишався ночувати вкрай рідко. На роботі у мене все було добре та спокійно. А після того, як поставила крапку з Костянтином на серці полегшало. Він деколи дзвонив, цікавився як я. Але це все мало тільки приятельський характер. А ось Уляна збожеволіла на тобі. Я дивилася зі здивуванням на її приготування. На те, як вона вчить напам'ять факти про тебе. Ця витівка здавалася маячнею, не більше. Ну, зустрінеться і що? Навіть якщо ви проведете кілька ночей? Не вірила я і не сприймала всерйоз подібних планів. Також не розуміла, кому знадобилося вливати у вуха Уляні цю нісенітницю, і справно приносити нову інформацію про тебе. Ім'я замовника та подробиці договору вона не говорила. Ваня ж навпаки її у всьому підтримував. Але оскільки Ваня вічно десь пропадав, усі емоції та мрії діставались мені. Уляна невтомно розповідала інформацію. Просила її перевірити, чи вона правильно запам'ятала. А потім і зовсім… – тут я запинаюся. – Притягла непристойне відео… де ти з якоюсь білявкою… Як вона сказала, вона має знати, чим тебе вразити. Їй сказали особливо ретельно вивчити твої уподобання в ліжку. І таке відео було не одне…

Я не вдаюся до подробиць. Мені соромно зізнатися, але я дивилася ці відео. Не хотіла. Але й не могла відвести погляд від того, що відбувається на екрані. Стас притягував мій погляд. Я не бачила тих жінок і дивилася тільки на нього… уявляла себе з ним. Це безглуздо і соромно. Я розуміла, що не маю жодного морального права, як і Уляна. І я, яка не має жодного досвіду з чоловіками, не розуміла, що зі мною творитися, моє тіло реагувало на ці кадри. Я жадібно любувалася Стасом. А потім люто себе за це ненавиділа.