Читати книгу - "Три метри над рівнем неба"

— Маріні — шість, Річчі — шість з половиною.

Декотрі дівчата спокійно очікували на своєї оцінки — звикли до перших рядків рейтингу. Але для Палліни це було справжнісіньким дивом. Вона не вірила власним вухам. Річчі — шість з половиною? Тобто їй поставили щонайменше стільки ж, якщо не більше. Вона уявила, як приходить на обід з мамою і каже їй: «Мамо, я отримала сімку з грецької». Та мама зомліє. Востаннє вона отримувала сімку з історії, за Колумба. Христофор їй шалено подобався, відколи вона побачила його портрет у підручнику, де він був зображений із червоною банданою на шиї. Справжній лідер. Мандрівник, рішучий, людина слова. Зрештою, він першим дістався Америки. Це він запустив моду на Штати. Поміркувала. Знайшла віддалену схожість між ним та Полло.

— Джервазі — сім.

Палліна усміхнулась, щаслива за подругу.

— Нумо, Бабі!

Бабі обернулась і помахала їй. Хоч раз їй не було прикро, що отримала вищу оцінку, ніж Палліна.

— Ломбарді.

Палліна підскочила з-за парти й швидко почимчикувала до кафедри. Вона променилася щастям. Тепер це вже щонайменше «сімка».

— Ломбарді — чотири.

Палліні мову відібрало.

— Мабуть, ваше завдання випадково мені потрапило серед цих, — вибачилася Джаччі з посмішкою.

Палліна взяла своє завдання й повернулась, розбита, за парту. На якусь мить вона була повірила. А як було б добре справді отримати сімку. Сіла. Джаччі подивилась на неї, посміхаючись, потім повернулася до оголошення результатів останніх завдань. Вона це зробила навмисно, ця сволота. Палліна була в цьому переконана. Через злість її очі наповнилися слізьми. Чорт забирай, як вона так попалася? Сімка за версію з грецької — це ж неможливо. Вона мала одразу зрозуміти, що там щось не те. Почула шепіт праворуч. Обернулася. Це була Бабі. Палліна спробувала усміхнутися, але результат був благенький. Шморгнула носом, провівши під ним тильним боком долоні. Бабі показала їй носовичок. Палліна кивнула. Бабі його скрутила й кинула їй. Палліна вхопила його на льоту. Бабі посунулась до неї.

— Рюмса! Ти мала б стати «камоміллою». Після цього все інше здається дрібницями.

Палліна вибухнула щирим сміхом. Джаччі неприязно глянула на неї. Палліна піднесла руку, щоб вибачитись, потім висякала ніс і, закриваючись носовичком, зробила кумедну гримаску ще й підрохнула. Кілька дівчат довкола помітили це й засміялися.

Джаччі бахнула кулаком по кафедрі.

— Тихо!

Видала останні завдання, відтак відкрила журнал, готова для опитування.

— Сальветті та Річчі.

Двоє дівчат вийшли до кафедри, подали свої зошити і стали під стіною, очікуючи розстрілу запитаннями. Джаччі знову глянула у журнал.

— Серванті.

Франческа Серванті підвелася з-за парти приголомшена. Сьогодні була не її черга. Мали опитувати Сальветті, Річчі і Фесту. Це всі знали. Мовчки пройшла до кафедри, віддала зошита, намагаючись приховати відчай. Вона була геть неготова. Джаччі зібрала зошити й вирівняла їх краєчок до краєчка.

— Гаразд, вами я сьогодні закінчую коло опитувань, потім сподіваюся відкласти грецьку. Будемо вчити більше латину. Власне, це те, що хотіла сказати. Майже напевне це буде один із предметів, обраних для іспитів на атестат…

Гарне відкриття, — подумала більша частину класу. І тільки в однієї дівчини крутилася в голові геть інша думка. Сильвія Феста. Вона була заглиблена в зовсім інші, особисті проблеми. Чому Джаччі її не викликала? Чому опитування має проходити Серванті, а не вона, як це мало бути? Може, Джаччі щось їй готує? Наразі її ситуація була не з найкращих. Вона мала вже дві п’ятірки, і не варто було б іще погіршувати. Але ж професорка не могла помилитися. Джаччі ніколи не помилялася. Це було одне із «золотих правил» Фальконьєрі. Джаччі знали всі. Вона залишилась у спогадах колишніх учениць, добрих чи поганих. Особливо поганих. Якщо зважати на те, що про неї ніколи не розповідали історій, в яких вона хоч колись допомогла б якійсь учениці, що кепсько відповідала. Якщо котрась починала відповідати недоладно, Джаччі її руйнувала, нищила, добивала.

Якщо ж дівчина вчилась добре, то Джаччі всіляко її вихваляла і, якщо могла, то на іспитах на атестат ставила їй на пару балів більше. Ну тобто практично вона нічого не робила. Якщо учениця і так добре вчиться, їй нічия допомога і не потрібна. А коли їй усе дається важко, то потрібна допомога всіх, у тому числі й святих. І останніх — особливо. Сильвія Феста найбільше потребувала третього опитування, окрім того, це було її право. Вона непомітно привернула увагу Бабі. Та у відповідь розвела руками. Вона також помітила те, що сталося. Але не могла цього пояснити. Зробила їй знак трохи зачекати. Сильвія нетерпляче зітхнула. Бабі ще раз перевірила щоденник. Нічого не вдієш. Кружечки стояли правильно. Джаччі для завершення кола опитувань мала викликати Сальветті, Річчі й Фесту. Серванті вже була опитана тричі, востаннє — 18 березня. Джаччі, виходить, помилилася. Але не варто було про це їй говорити. Бабі також знала «золоте правило» Фальконьєрі. Джаччі ніколи не помиляється. Вирішила, що краще не втручатися. Є правила, які краще не порушувати. Покликала Сильвію.

— Мені шкода, але я не знаю, що тобі сказати. За моєю інформацією також виходить, що вона мала викликати тебе.

— Що це значить? Що Джаччі помилилася?

— Можливо. Але ти ж знаєш, яка вона. Краще їй цього не казати.

— Так, але якщо мене не допустять до іспитів.

Бабі знову розвела руками.

— Не знаю, що тут удіяти…

Їй було справді прикро. Але не варто було й колекціонувати зауваження в щоденнику. Її щоденник, а особливо її мати не витримали б ще одного.

Почалось опитування. Сильвія нервово совалась за партою. Не знала, що робити. Зрештою вирішила втрутитися. Піднесла руку. Джаччі це помітила.

— Так, Феста, що таке?

Сильвія почала була вже говорити, аж раптом згадала. Рвучко підвелася з-за парти. Намагалась набрати якнайбільш шанобливого тону.

— Вибачте, пані професорко. Я не хотіла вас потурбувати. Але я гадаю, що мені бракує третього опитування.

Феста усміхнулась, намагаючись зробити непомітним той факт, що таким чином вона звинувачувала вчительку в помилці. Джаччі пирхнула.

— Зараз подивимося.

Взяла два зошити, щоб допомогти собі у пошуках. Здавалося, що вона грає у «морський бій». Поклала їх на журнал з грецької і схрестила так, щоб збіглось прізвище «Феста» та дата її