Читати книгу - "Підкорись нам, Алекса Адлер"

Дивуючись тому, як швидко, виявляється, звикла до своїх господарів та їхньої присутності поряд, я й провалююся у глибокий сон без сновидінь. Завтра Чотжар знову погрожував завалити мене справами та заняттями.

***

Не повернулися мої господарі й на другий день. І на третій. І навіть на четвертий.

Чотжар на мої розпитування спочатку відповідав, що вони зайняті зміцненням своїх позицій перед коронацією, яка відбудеться незабаром. А потім на одній із планет імперії стався теракт із захопленням шахт якогось дуже рідкісного металу. Була низка вибухів, постраждали робітники. Почалися заворушення.

Мені вдалося умовити на-агара показати репортажі в інфомережі. Із завмиранням серця я стежила за тим, як розгорталися події на віддаленій, але дуже важливій для економіки імперії Аша-Ірон планетарній системі Мондаар. Бачила пожежі та, як проводиться евакуація населення з небезпечних зон. Разом з усією імперією дивилася на те, як мовчки плаче невідома жінка з червоною шкірою та вишневим волоссям, притискаючи до себе розгублену заплакану дитину, коли один із рятувальників підходить до неї та щось віддає, похмуро хитаючи головою.

Як знову щось вибухнуло, сіючи паніку довкола.

І на те, як А-атон і Са-оір, що прибули на місце трагедії, наче два титани, пішли на стіну вогню. А навколо них синяво-чорними й сліпучо-білими вихорами закружляли потоки сили, змітаючи й підкоряючи все на своєму шляху. І вогонь здався, відступив. Підкорився.

Як підкорився своїм істинним Повелителям і стишився дещо пізніше схвильований натовп, що вимагав справедливості.

А далі настав час ліквідувати наслідки. А ще шукати та карати винних…

Ну і звичайно ж, для деяких те, що сталося, стало зручним приводом здійняти галас, щоб роздмухати суперечливі настрої. З'явилися чутки, що всьому виною неправильний вибір Володарів, які пішли проти волі Абсолюта, зробивши своєю се-авін нижчу чужинку. Але тут сторону моїх се-аран несподівано прийняв рі-одо Сетору, який очолив Дім Просвітлених після арешту Менетнаша. Новий голос Абсолюта, який привселюдно заявив на Раді, що вищі сили прихильно прийняли обраницю близнюків-правителів. А винних можливо краще шукати серед тих, хто надто звик до того, що імперією править Рада, а не її істинні імператори.

Мене трохи здивував той факт, що настільки затятий противник моїх се-аран і, по суті, син їхнього ворога, зараз виступив на їхньому боці. Але Чотжар із цинічною усмішкою заявив мені, що нічого дивного в цьому немає. Сетору довелося прийняти владу в сім'ї за живого батька, вплив якого до арешту був всеосяжним. Та й зараз досить великий.

І тепер у нового глави Просвітлених два виходи.

Він може прийняти курс, що намагається нав’язати йому рід, і тим самим відновити протистояння з імператорським домом і тепер уже Повелителями. От тільки для нього це, по-перше, загрожує повторенням долі Менетнаша, як чітко дав йому зрозуміти А-атон. А по-друге – не допоможе набути власної ваги на політичній арені Аша-Ірона.

Тож продуманий і розумний Сетору вибрав інший шлях. Союз із колишніми ворогами.

Все це почалося ще позавчора. Сьогодні вранці, швидко переглянувши стрічку новин, я дізналася, що всі хвилювання вже майже вщухли. Відповідальних за теракти вирахували й більшу частину з них затримали та стратили. Принаймні, таку інформацію повідомили громадськості. Але від мене не сховалося, як скептично смикнулася губа мого наглядача-наставника. Отже, я логічно припустила, що громадськості, як завжди, говорять далеко не все. Але хай там як, ситуація почала вирішуватись, а отже, мої се-аран можуть скоро повернутися.

Я теж в ці дні не гаяла часу. По кілька годин щодня займалася з рією Сорою, яка вчила мене, як поводитися, як ходити, кланятися, дивитися, говорити, навіть, як стояти. Звісно, що це здебільшого стосувалося офіційних заходів, на яких мені рано чи пізно, за її словами, доведеться бути присутньою разом зі своїми се-аран. На тій самій коронації, наприклад, до якої залишилися лічені дні. А там уже, після неї, як А-атон і Са-оір скажуть.

– Все залежить від волі Повелителів. Якби ви були дочкою одного з Вищих Домів, активна участь у житті вищого суспільства імперії, була б вашим невід'ємним обов'язком. І правом, – пояснила мені наставниця. − Але оскільки попри свій статус ви досі є власністю Повелителів, то і ваша доля повністю в їхніх руках. Їм вирішувати, чи бути вам публічною особистістю, як більшість імператорських се-авін і дружин в історії Аша-Ірон, чи вести закритий спосіб життя в стінах імператорського палацу. Моє завдання підготувати вас до будь-якої можливої ​​ситуації та будь-якого їхнього рішення.

Іншими словами − навіть будучи імператорською се-авін, я все-одно залишаюся рабинею і відповідальності ніякої не несу. Не впевнена, що мене дуже засмучує такий стан речей. З одного боку мені досі важко звикнути до думки, що я чиясь власність, навіть попри те, що я прийняла це і сама обрала таку долю. А з іншого – чи так мені вже потрібен той вільний статус і відповідні обов'язки? Особливо зараз, коли я лише починаю осягати реалії свого нового життя. Все одно ж вони не відпустять мене, якого б статусу не надали.

Як мені й обіцяла рія Сора, величезну кількість інформації, я отримала за допомогою спеціальних пристроїв, тих самих ментальних випромінювачів. Вони виявилися схожими на обручі, які треба надягати на голову так, щоб дуга лягала на потилицю, а закруглені кінці торкалися скронь.

Короткий курс історії імперії, її політичний устрій, склад та особливості кожного з Вищих Домів, імена та побіжна характеристика голів, їх спадкоємців, подружніх союзів та найважливіших представників кожної впливової сім'ї. Їх сили, здібності та можливості. Все це буквально записали на мою пам'ять, створивши потрібні нейронні ланцюжки.

А коли йшла рія Сора, за мене брався Чотжар. Завдяки йому і тим же випромінювачам, я отримала купу інших не менш важливих знань. Елементарне вміння користуватись усіма доступними мені благами ашарської цивілізації. Детальні інструкції, що мені слід робити, якщо раптом трапиться напад, пожежа, отруєння, повітряна атака, штурм палацу, викрадення... і всілякі інші жахи, які зі мною трапитися не повинні. Не повинні, але я зобов'язана бути готова до них. І ура! Мені, так би мовити, завантажили в пам’ять повний пакет знань з фонетики ашарської мови, загальної для всієї імперії, та їх писемності. А коли я проковтнула це все і з легкістю змогла нарешті читати та навіть писати, то й інші мови, поширені в імперії.