Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

- Епс, розпоряджень не буде, - король кинув у нього  суворий погляд, який означав - розмова закінчена.

Фендерсон, нічого не розуміючи, вклонився та вийшов. Фелікс не знав, чи пошкодує він колись про своє рішення, але сьогодні він не хотів їх заарештовувати. Хто ж садить у в'язницю артистів, які тебе розважають? Трістан і так достатньо покараний своїми ногами. Тим більше навряд чи він наважиться на ще один вихід після такої теплої зустрічі. Нехай це буде його найкраща в житті пригода. А з Джейн він проведе виховну розмову, щоб не думала, що їй все дозволено. Вдарити людину – не можна. А так, нехай влаштовує маленькі сценки, скільки їй влізе. Щодо Діяна... Дівчина навіть і не підозрює, як порадувала його. Діяни завжди усміхаються королю і всіляко висловлюють нещиру повагу, але він знав, що вони зневажали його більше за інших. Адже природа – все їхнє життя, їхня віра. А він мав сили для її створення та не створював її. Неприязнь Діянов до короля була цілком взаємною. Хоч Фелікс і виріс в Айронвуді, але належав до іншого світу. І попри те, що мати вчила його любити природу і поклонятися їй, він все одно не відчував себе в цій вірі. Тим більше, що його завжди дратувало те, що Діяни прирівнювалися до королів. З якого це дива, такі почесті?

Король знову повернувся на веранду і поглянув на храм. Він дивився на нього довго і пильно, майже не моргаючи. Храм почав іскритися, стискатися та розтискатися. Несамовито обертаючись, він збільшувався, наближався до веранди. Обриси будівлі розпливлися, і різноманіття фарб його фасаду злилося в одну безформну пляму. Фелікс заплющив очі й побачив, як у повітрі летять мармурові осколки вазона з квітами, леді Захріномосір'я  стоїть біля стіни храму, тримаючи в руках квітку, Джейн несамовито відбирає вила з рук послушника. У того очі витріщені настільки, що можна підставити долоні й зловити їх. Трістан, на вулиці, вигнаний натиском натовпу та гострих прутів. "Бог - це любов і в Трістані живе Бог, а у вас ні. Це вас не можна пускати до храму". Дівчина кидає землю в обличчя Діяна. "Ти сидітимеш у в'язниці... довго". Король розплющив очі.

Так, це справді фантастичне видовище.