Читати книгу - "Опанувати Елементи, NikaLerina"

О так... вони любили страх.

Любили вдихати його, так само як аромат дорогого вина. Вселяти його в серця, змушуючи людей забувати, що таке надія.

— Чого ти її дражниш? — голос звучав сухо але з напругою.

— Хай нагуляє апетит, — з лукавою усмішкою відповіла вона, обертаючи вино у бокалі, спостерігаючи, як темна рідина стікає по стінках скла.

— Вона ж тобі не якийсь песик.

— Так... шкода. Завжди хотіла собі песика, — її губи капризно надулися.

Вона зробила ковток, облизала губи, вдоволено видихнула.

— Та не хвилюйся, все під контролем. — Повернула голову, вдивляючись у темряву, що починала ворушитися. — Хай Скверна нагуляє апетит. Вона має бути голодною, оскаженілою від бажаного до такої міри, щоб пожирати все, що бачить, із подвійною силою.

Її сміх пролунав тихо, луною пролетівши над безкрайнім мертвим полем.

— Скоро коханий, ще трошки.