Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

       Вона завершилася лише тоді, коли я прийшов до тями і зміг передати командуванню результати штурму лайнера. О як адмірал третього флоту був злий, а наш полковник відповідальний за збір інформації взагалі побілішав. На цьому місії завершилися і почалися звичайні тренування на межі моїх можливостей тіла.

      Не знаю, скільки часу все це відбувалося, але фізичні вправи допомогли мені прийти до тями після останньої місії. І тільки зараз я усвідомив, що все, що відбувалося, було всього лише віртуальною реальністю і не відбувалося насправді.

    Наскільки я знав, фізичні досягнення в подібних тренажерах переносилися в реальність. Насправді всі мої дії впливали на моє тіло за допомогою спеціальних полів. Тож вийду я з тренажерного комплексу дещо з іншою фігурою. Я й раніше був не товстий, навіть можна сказати підтягнутий. А зараз усі мої м'язи виступали з рельєфом. 

     Я вже навіть став забувати мету мого занурення в тренажер. Суб'єктивно сумарно минуло щонайменше півроку на всіх місіях. У реальності ж не більше восьми діб.

    Нарешті я відчув, що починаю спливати. Подібні відчуття говорили про те, що почали пробудження із зовнішнього боку. А значить якраз і підійшов кінець моїм мукам. Після відкриття стулки тренажера я побачив обличчя Ліки, хоч вона і намагалася приховати своє хвилювання, але було видно, що вона переживала за мене.

    —  Ліка, адже ті місії, це реальні місії, які ти виконувала. Адже так? - запитав я в неї. У мене вже давно виникли підозри в тому, що я проходив реальні місії.

    —  Так,- коротко відповіла вона,- Але ти не повинен їх обговорювати ні з ким, навіть зі своїми друзями. Гриф секретності деяких місії стоятиме ще не одне століття, -- сказала вона мені, намагаючись не дивитися в очі.

     — Перш ніж ми продовжимо, я хочу знати з приводу останньої місії. Чим усе закінчилося? - серйозно запитав я. Мене досі не відпускала провина за смерть понад десяти тисяч мирних нічим не винних людей.

    —  Меня офіційно нагородили вищим орденом імперії, дали подачку в десяток мільйонів і наказали мовчати про те, що сталося. Психологи списали мене дочиста, - згадуючи вимовила вона, - До речі, ти вбив не всіх мирних громадян, як і я. А мені ж наказали зачистити залишок заради нерозповсюдження. Але я не змогла. За мене це виконав капітан нашого крейсера розстрілявши лайнер прямим наведенням з головного калібру.

     —   І ти все так кинула? - запитав я.

     —  Ні, перший десяток моїх жертв як мисливця за головами був якраз причетними до цієї місії. А главу СБ імперії я катувала тиждень, і він увесь цей час благав про швидку смерть,-- на обличчі Ліки вийшла кровожерлива посмішка.

    —  Тобі дозволили просто так усе це зробити? -- запитав я в неї,- Не повірю, що твоє минуле керівництво не знало про твою помсту.

     —  Так воно й було,- сказала Ліка,- Але мій колишній безпосередній начальник прикрив мої дії, щоправда його за це теж зняли з посади. Але він створив другу за розмірами і силами організацію мисливців за головами після аграфської в усьому цивілізованому космосі.

    —  Він ще живий? - запитав я. Такі люди могли дуже нам допомогти.

    —  На жаль, ні, - з обличчя Ліки зійшла посмішка, - Він помер від гострого отруєння керамопластом.

    — Хто його так? - запитав я її, мужик мені сподобався. Я по місіях його зустрічав кілька десятків разів.

    —  Аграфи захотіли прибрати конкурента. Але прорахувалися,- усміхнулася Ліка,- Протягом двох років, новий керівник учень полковника. Витрачав увесь прибуток організації на усунення аграфів причетних до вбивства вчителя. Вухаті втратили понад двісті своїх найкращих бійців і десяток із керівництва.

    — З цим розібралися. А тепер скажи, ти мене береш із собою на місію? - запитав я в неї.

    —  Можна визнати, ти мене дуже здивував, я взагалі не думала, що ти зможеш пройти всі місії і не постраждати психологічно. Так само я боялася що ти перетворишся на кривавого м'ясника. Але на щастя цього вдалося уникнути. На серйозну справу тобі ще зарано, але взяти на абордаж всього лише самотній легкий крейсер ти зможеш. Так, рівень знань у тебе, м'яко кажучи, занизький, але спину прикривати тебе взяти можна... - відповіла після хвилинних роздумів.- Тим паче, що цього разу нам доведеться діяти тільки проти живих людей... - додала Ліка.- Подробиці розповім у їдальні, там на нас уже чекають хлопці.

   —  Ліка, а розкажи ти мені про другу місію,- попросив я в неї,- Я просто не можу зрозуміти, як там можна було вижити.

     —  Ти не звернув увагу на інформацію, що надійшла на нейромережу. Пілот виявився наркоманом і втратив свідомість. Я тоді встигла перехопити керування ботом і виконати протизенітний маневр.  Тоді з того бота загинув лише один пілот, - відповіла Ліка мені, - Скажу чесно, він навіть не долетів до корабля противника, ми його самі грохнули.

      —  Жорстоко,- вимовив я,- Але справедливо, він міг вас усіх угробити.

      —  Саме про це я і говорила, ти став уже непоганим бійцем і не боятимешся пускати кров ворогам. Але ж згадай свій бій на "Геренті", ти ж тих виродків не вбив. А як впав у ступор після вбивства Вогана. Тепер у тебе не буде такого ступору, але головне, що ти не перетворився на кривавого м'ясника, - вимовила Ліка... Було неприємно чути від неї таке, але вона має рацію, з тим світоглядом, який у мене був раніше, мені не вижити.

    Дорогою до їдальні Ліка розповіла мені про цей тренажерний комплекс. Як виявилося таких комплексів у вільному продажу немає, і на них займаються лише бійці спецпідрозділів. Ліці він обійшовся у два мільйони кредитів і то тільки тому, що вона була знайома особисто з виробником таких комплексів.

     Основною особливістю цього комплексу є потужний ШІ і ментоскоп. Ментоскоп знімав усі спогади щодо певної місії в кількох учасників. Опісля ШІ обробляв їх і перетворював на те подібне що я пройшов. Мушу сказати, дуже ефективне тренування виходить.