Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Одягаю куртку і виходжу з квартири. В мене сьогодні дуже багато справ. Час позбутись проблемного клубу і почати нове життя з коханою Настею.
Робочий день пробігає так швидко, що я навіть не встигаю опам'ятатись, як настає вечір. Сьогодні я неймовірно щаслива і весь час посмішка не покидає моїх губ. Усі працівниці косяться на мене з подивом, але мені байдуже. Навіть, коли мене відправляють мити посуд, мій настрій не псується. Бо ввечері я знову побачу Стаса і кинуся в його обійми.
Поки їду додому гадаю, чи чекає він мене. Зранку обіцяв, що буде зустрічати, та я все одно трохи хвилююсь. Тривога посилюється, коли біля будинку підіймаю погляд на вікна квартири і бачу, що там темно. Нікого немає. Серце холоне і поспішаю у під'їзд. В голову лізуть дурні думки, що Стас міг мене покинути, помститись так би мовити. Жену їх геть, намагаюсь думати тверезо.
Дзвоню в двері і як очікувалось, ніхто не відповідає. І як я попаду додому? Тремтячими руками дістаю телефон і набираю Стаса. За першого разу не відповідає. Дзвоню ще раз. Тепер мене колотить від нервів конкретно. Що це може бути? Невже він зі мною грався?
Шокована дивлюсь на телефон і обдумую, що тепер маю робити. Як раптом Стас сам передзвонює і я швидко відповідаю.
- Де ти? - викрикую, не можу стримати емоцій.
- Вибач, я затримався. Ти вже біля квартири? - чую його приємний голос і відразу заспокоююсь. От я дурна, накрутила себе без всякої причини.
- Так, я чекаю тебе, - вже спокійніше говорю.
- Виходь у двір, я тебе зустріну.
- Не розумію. Нащо? – хмурю брови.
- Вийди, побачиш.
Стас вимикає телефон і мені нічого не залишається, як послухати його.
На дворі вже сутінки, але в світлі ліхтарів відразу впізнаю його фігуру. Стас йде швидко і щось несе в руках. Квіти. В мене перехоплює подих. Вперше, від дня нашого знайомства він дарує мені квіти.
Стас скорочує між нами відстань і стискає у міцних обіймах, а потім цілує в губи і вручає букет червоних троянд.
- Дякую, мені дуже приємно, - промовляю зі сльозами на очах.
- І це ще не все, - задоволено говорить і дістає з кишені щось маленьке і блискуче. - Тепер вони твої.
Чоловік бере мою долоню і кладе на неї в'язку металевих ключів. Я взагалі нічого не розумію і дивлюсь на нього здивованими очима.
- Від чого вони? - запитую.
- Від моєї квартири. Я не хочу з тобою розлучатись ні на хвилину і хочу, щоб ти жила зі мною. Ти згодна?
Вираз його обличчя схвильований, напевно боїться, що відмовлю. Як я можу? Адже понад усе на світі хочу бути з ним.
- Так, - тихе слово вилітає з мого рота разом з парою.
Стас нахиляється і впивається палким поцілунком, зігріває губи своїми, обдає гарячим подихом. Потім відсторонюється і задоволено посміхається.
- Тоді ходімо, - бере за руку і тягне в протилежну сторону від дому.
- Куди? – округлюю на нього очі.
- До мене. Ти переїжджаєш прямо зараз, - він підштовхує мене вперед і я змушена підкоритись. - Я мав нахабність перевезти всі твої речі.
Вражена його словами, відкриваю рота.
- От нахаба, - випалюю, а в душі тішуся, що він поруч зі мною.
- Вибач, але я не витримаю ще одну ніч на тому жахливому дивані, - кривиться, наче від болю.
Добре його розумію, я сама мучилась на гидкому старому дивані.
Йдемо ми не довго, вже на сусідній вулиці повертаємо у двір і заходимо в під'їзд багатоповерхового будинку.
- Ти живеш так близько від мене, - здивовано промовляю, поки піднімаємось ліфтом.
- Напевно, нас тягне одне до одного, навіть на відстані. Ми, як ті магніти, - задумано промовляє Стас. - Я мав безліч варіантів, але обрав саме цю квартиру, саме в цьому районі.
Стас показує мені своє житло. Водить по кімнатах, потім на кухню і в ванну.
- Можеш розкладати речі де завгодно, - промовляє і обіймає за талію, притискається до спини.
- А якщо я займу всі полиці? - дразню його і дивлюсь на наше відображення в дзеркалі.
- Думаю ми домовимось за гарну винагороду, - звабно шепоче на вухо.
Наші погляди зустрічаються і я чітко бачу в його палких шоколадних очах бажання. А потім він це підтверджує гарячим поцілунком в шию.
Я не перестаю дивитись на наше відображення. Чоловік і жінка стоять обійнявшись. І по них добре видно, як сильно вони кохають і хочуть одне одного. На мить здається, що це зовсім чужі люди, а потім опам'ятовуюсь, розвертаюсь до Стаса і цілую його так жадібно, як ніколи в житті не цілувала.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.