Читати книгу - "Невинна для мажора, Ольга Суниця"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Стас.
Вперше за довгий час я прокидаюсь щасливим. Старенький диванчик скрипить під моєю вагою, коли я розвертаюсь у пошуках коханої і обмацую пусте ледь тепле місце. Різко сідаю, розплющую очі і оглядаю кімнату. Наші речі досі розкидані по підлозі, але самої Насті ніде не видно. Мружусь від яскравого ранішнього сонця і спускаю ноги на підлогу. Поки одягаю штани, згадую вчорашній день і мимоволі посміхаюсь. Нарешті ми з Настею разом. Лише одна випадкова зустріч змінила все наше майбутнє. А що б було, якби покупці вчора не об'явились? Я б продовжував просто існувати. Лише за останній тиждень зрозумів, на скільки ця дівчина дорога для мене. Тепер я її нікуди не відпущу.
Настю знаходжу на кухні. Вона стоїть біля плити і смажить, здається, яєчню. Турботлива і моя. Мить стою і милуюсь нею. Одягнена у рожевий махровий халат, руде волосся розсипане по спині, а стрункі ніжки оголені і скоріш за все вимагають тепла.
Тихо підходжу і обіймаю за талію. Вона здригається від несподіванки, повертає до мене голову і ніжно посміхається. Я притискаю її до грудей і цілую в шию. Її шкіра на смак солодка і пахне свіжістю. Все ж таки встигла без мене сходити в душ.
Лише торкнувшись її, відчуваю збудження, хочу її прямо зараз і прямо тут. Ще жодна дівчина не заводила мене так швидко, як Настя.
- Доброго ранку, кохана, - говорю і легенько прикушую мочку вуха. - Чому так рано встала? Я думав, ми поваляємось ще до обіду, надолужимо втрачене.
- Вибач, що порушила твої плани, але в мене сьогодні багато справ, - посміхається своєю прекрасною посмішкою. - Я влаштувалась на роботу.
Яєчня шкварчить на пательні і вона миттю забуває про мене, швидко викладає сніданок у тарілки. Я не відпускаю її з обіймів, ще міцніше притискаю до себе, на повні груди вдихаю запах її волосся.
- Я не готовий тебе відпускати, - шепочу їй в потилицю.
- Стасе, ти чого? Я не можу бути з тобою цілими днями, - грайливо сміється і намагається відсунути мене, та їй нічого не вдається. - Мені потрібно заробляти гроші, інакше за що я купуватиму харчі і оплачуватиму цю розкішну квартиру.
Чую сарказм в її голосі, вчора я осміював її помешкання, говорив, що це лігво не для неї. Думка забрати її до себе майнула ще тоді, але нам було не до розмов.
- Тобі не потрібно жити тут. Сьогодні ж перевеземо речі до моєї квартири, - впевнено промовляю і гладжу долонею її живіт.
- Який ти швидкий? А мене запитати не треба? - говорить з придихом, помічаю як її подих почастішав.
Вона реагує на мої дотики так само швидко, як я на її. І мені це дуже подобається. Намацую край халата і просовую руку під одяг. Торкаюсь ніжних грудей, пальцем чіпляю бугорок соска і з дівочих губ відразу зривається тихий стогін.
- А хіба ти проти, жити зі мною? - муркочу їй на вухо.
- Я над цим подумаю, - говорить збуджено і я ледь стримуюсь, щоб не увійти в неї прямо зараз. Трусь збудженим пахом по її пружних сідницях, а вона швидко добавляє. - А на роботу я все одно піду. Байдикувати не буду. Ось, коли буду мати власну кондитерську, тоді буду влаштовувати собі вихідні.
Вона штовхає мене задом і різко вивертається з обіймів. Відходить в сторону, обличчя зашаріле, а очі блистять. Знаю, вона теж мене хоче, але стримується, на відмінну від мене.
- Кондитерську? Вперше чую, - спираюсь на стільницю і намагаюсь перевести подих. Моя дівчина чітко дає зрозуміти, що зараз нічого не світить.
- Бо я тобі не розповідала, - вона тугіше затягує халат на грудях, закриваючи від мене всі принади. - Це моя мрія, але напевно так і залишиться нездійсненою. Їж сніданок, а я побіжу одягатись, так вже спізнююсь. Сьогодні в мене перший день.
Настя зникає в коридорі, а я беру тарілку з яєчнею і присідаю за стіл. Апетиту не маю, але з'їдаю все, щоб не образити її. В голові починають крутитись різні думки. Раптом захотілось щось робити, зайнятись якоюсь справою, спланувати майбутнє. Настя вдихнула в мене бажання жити і тепер я хочу все робити заради неї.
Коли повертаюся в кімнату вона вже повністю готова.
- Я залишу тобі ключі, повернусь біля шостої, - говорить по діловому. - Будеш мене чекати?
- Хоч все життя.
Настя сміється, швидко цілує в губи і поспішає відійти. Напевно боїться, щоб я знову не полонив в обійми, бо цього разу напевно вона б не викрутилась.
- Все життя не треба, вистачить до вечора.
Коли Настя залишає квартиру, я швидко знаходжу телефон і вмикаю його. На екран висвітлюється неймовірна кількість дзвінків від Каміли. Зціплюю зуби і набираю її номер. Вона мене точно вб'є.
- Якщо ти вирішив вивести мене з себе, то тобі це вдалося, - волає її голос з динаміка. - Стасе ти взагалі здурів? Вчора зник, не зустрівся з покупцями, а тепер дзвониш так рано, ніби нічого не бувало. Скажи, ти самовбивця?
- Вибач, я дуже розумію тебе зараз, - промовляю вибачаючим голосом. - але в мене були вагомі причини.
- Це мав хтось померти з родичів, не менше, - ричить.
- Я знайшов Настю і не міг її впустити. Все інше вчора не грало великої ролі.
- Ти серйозно? - вмить Каміла стає поблажливішою. - З нею все гаразд?
- Так. Виявляється, вона живе в тому ж районі, що я.
- Що ж сталось, чому вона зникла? Ти запитував?
- При зустрічі розповім. Зараз хочу тебе попросити, щоб ти знову зв'язалась з тими покупцями. Якщо вони згодні, то навіть сьогодні підпишемо всі папери.
- Ти напевно жартуєш, - обурюється моя підлегла. - Я не впевнена, що вони взагалі відповідатимуть.
- Каміло, а ти спробуй.
Ми роз'єднуємось і поки я чекаю дзвінка, швидко приймаю душ і одягаюсь. Вона передзвонює через хвилин п'ятнадцять.
- Але ти до біса щасливчик, - випалює дівчина. - Вони погодились. Зустрінуться з тобою через годину в клубі.
- Дякую за все.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невинна для мажора, Ольга Суниця», після закриття браузера.