Читати книгу - "Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар"

     Без коктейлю Лікі вивчав би я бази днів вісім. З коктейлем півтора дня, а оскільки я вивчив усе за вісімнадцять годин, то це означало одне, що моя ідея з псі прискоренням виправдалася. Я зміг ще вдвічі підняти швидкість вивчення баз.

      Єдина проблема була в сильному головному болю. Підключившись до медкапсули, я перевірив свій стан і дізнався, що виявляється не все так просто. У мене стався мікроінсульт під час навчання, і зараз медкапсула завершувала усунення наслідків.

       Мабуть, навантаження на мій організм було дуже великим під час такого прискорення. І капіляри в мозку не впоралися з ним. Необхідно буде в майбутньому провести дослідження на цю тему. А поки що слід було вставати, медкапсула повідомляла про завершення мого лікування, але я й так це зрозумів за головним болем, що припинявся.

      —  Я дивлюся, тобі вдалося,- сказала Ліка, зустрічаючи мене біля медкапсули.

      —  Так, як бачиш, зміг ще вдвічі збільшити швидкість вивчення баз,- вимовив я,- Що далі?

       —  Далі в тебе за планом звичайний відпочинок у своєму ліжечку,- відповіла Ліка,- Завтра підтверджувати вивчені бази в тренажері будеш. Там і подивимося, чи порушилася глибина сприйняття інформаційного потоку під час навчання. Так само я бачу, що твій організм поки що не надто то й готовий до псионічного прискорення. Професіонал би зміг тільки на коктейлях довести швидкість вивчення до десятикратної, і без будь-яких пошкоджень організму.

     —  Так я помітив, але гадаю зможу згодом і це вирішити,- вимовив я, думаючи, як зменшити навантаження на організм під час використання пси сил. Адже і після бігу з пси посилення я був у поганому стані. Виходить пси енергія сильно навантажує організм,- Як у вас справи?

      —  Нормально, уже шість годин як вилетіли з бази, і годину як у гіперпросторі. - відповіла Ліка,- Я хочу потрапити в систему раніше і встановити деяке специфічне обладнання.

     —  Я так розумію, яке саме обладнання будеш встановлювати, ти нам не скажеш? - поцікавився я.

      —  Ну чому ж, розповім, але трохи пізніше, зараз мені слід зайнятися калібруванням цього обладнання. Усе таки сорок років простояло без використання і профілактики, -- відповіла вона, -- Зараз я буду зайнята і дня три мене краще не турбувати.

      —  Добре, - відповів я, - Мені все одно тиждень стирчати в тренажері. До речі, ти не знаєш, де можна дістати бази знань із псионіки? - запитав я.

     —  Знаю, найкращі бази в корпусі, але тобі їх не отримати, хіба що викрасти. Можна купити стандартну "Еспер", але там стоїть безліч закладок на вірність аграфам. Можна пошукати різні бази, що належать різним сектантам, але думаю вони тобі не сподобаються. Ну і на крайній випадок вступити в службу безпеки великих держав, там тобі безкоштовно виділять бази, але тільки з довічним контрактом.

      Мене жоден із подібних варіантів не влаштовував. Хоча Ліка й сама це знала, а отже слід було додати ще один пункт до нашого плану. Слід знайти навченого псиона, який погодився б нас навчити цьому мистецтву. Або дістати бази знань корпусу псионів.

    Провівши мене до моєї каюти Ліка наостанок порадила гарненько мені відпочити. План тренувань у тренажері вона склала особисто, і, за її словами, мені там доведеться не просто. Сама ж Ліка вирушила калібрувати те обладнання, про яке вона поки воліє мовчати.

    Перекусивши чимось схожим на рагу з кроликом і запивши все спеціальним вітамінізованим напоєм, я ліг у ліжко. Спочатку я думав, що не зможу заснути, але виявився не правий.

     Тільки-но моя голова торкнулася подушки, я відразу заснув. І снилася мені все та ж зброя і війна, але чомусь в антуражі дикого заходу.  Навіть смішно трохи, суперсучасні скафандри і зброя на дикому заході, а у вигляді транспорту дроїди у формі коней. Уві сні я був головною дійовою особою і від моїх пострілів не можна було сховатися. Я був жахом протиборчої нам сторони. А взагалі якась маячня снилася, не знаю до чого таке взагалі могло наснитися.

      Вранці, щойно я прокинувся, мені на нейромережу прийшла вимога висунутися до трюму, в якому встановлена тренажерна капсула. І зажадали, щоб я не їв. І що цікаво все це надіслав мені Невіс, а не Ліка.

        Коли я запитав чому, то він сказав, що Ліка забарикадувалася зі своїм секретним обладнанням і нікого до себе не пускає. Біля каюти, яку вона зайняла, стоїть дроїд і всіх відганяє, щоб не заважали господині займатися справою.

     Похмикавши над розповіддю Невіса, я заліз у капсулу. За кілька миттєвостей настала темрява і потім різко вдарило світло по очах. Не встиг я зорієнтуватися, як мене по плечу вдарили, а через нейромережу закричали.

        —  Сопля твою матір, не стій стовпом, тебе зараз під горіх оброблять, а слідом і нас, - хтось звернувся до мене таким грубим чином. 

     Озирнувшись, я зрозумів, що перебуваю в десантному боті, пристикованому до корабля просто крізь борт. Звертався до мене чоловік, який вже вискочив з корабля і перебував у коридорі корабля. Вирішивши розібратися в усьому пізніше, я стрибнув слідом за ним, але в цей момент наш десантний бот просто розірвало на шматки, і ударною хвилею мене внесло в коридор просто на чоловіка, який до цього кричав.

        Ще в стрибку я зміг активувати енергетичний щит і зараз за цінної повністю розрядженої батареї ще залишився живий. Мужик на якого я звалився лише матюкався. Вставши на ноги, я озирнувся, як виявилося, від нашого бота нічого не залишилося, знищив, судячи з інформації, що надходила на нейромережу, винищувач супротивника, але і він сам пережив не набагато наш бот. Уже наш корабель-носій зміг збити винищувач лазером. 

      Невдовзі мужик піднявся на ноги і наказав слідувати за ним. Але вже через десять метрів нам знову довелося активувати енергетичний щит, точніше мужику, оскільки в мене розряджена батарея повністю.

       Перед нами була барикада, з-за якої в нас стріляли з ручних плазмометів підвищеної потужності. У пам'яті в мене була повна інформація про те, що є зараз із собою, і на поясі має висіти парочка плазмових гранат.