Читати книгу - "Хочу тільки тебе, Світлана Литвиненко"

-Не дочекаєшся,- сказала йому в слід Кіра, а потім звернулася до своєї колишньої подруги,- Артем був моїм першим коханням, а перше кохання не забувається і назавжди залишає відбиток у серці. Тому забути про нього я ніяк не зможу. Але зараз я кохаю Тимура і це назавжди. Мені крім Тимура більше ніхто не потрібен. Тому дарма ти ревнуєш. Вчися довіряти своєму чоловікові і потім ти зрозумієш, що дарма витрачаєш свій час на ревнощі. А те що ти відчуваєш свою вину переді мною, то ти дійсно винна. Ти мені у свій час зробила боляче, знехтувала моєю довірою. Але я вже давно змогла тебе вибачити.

-Дякую, що вибачила,- Віра розчулилася після таких теплих слів з боку Кіри,- мені тебе так не вистачало. Вибач мені, що закохалася у твого колишнього нареченого.

-Вже вибачила,- повторила Кіра та обійняла Віру,- я бажаю тобі і Артему тільки щастя.

-А я тобі і Тимурові,- Віра взаємно обійняла Кіру.- Ми знову подруги?

-Так. Ми знову поруги.

  До дівчат підійшли Тимур та Артем, щоб привітати їх з перемир’ям. Саме у цей момент з другого поверху по сходах спустився Бед зі своєю дівчиною Люсі у гарному настрої та при повному параді.

-Куди це ви зібралися серед ночі? – суворо запитав Тимур у свого сина.

-Тату, тільки половина десятого, так що до ночі ще далеко,- заперечив син батькові,- ми йдемо на дискотеку, а вона тільки набуває обертів.

-А знаєте що,- збадьорився Артем,- ми всі разом підемо на дискотеку.

-Артем,- Віра незадоволено подивилася у бік свого чоловіка,- нам вже треба додому, до моїх батьків.

-Додому ми завжди встигнемо. Племінник же сказав, що тільки половина десятого так що ще зовсім рано. Так що йдемо танцювати і вип’ємо по баночці холодненького пива. Тим більше що є привід, що відмітити,- наполягав на своєму Артем.

-Дядечко Артем ви гарно придумали,- підтримав його Бед,- я теж не проти пива випити.

-Ніякого пива, будемо пити лимонад,- Тимур підвищив голос,- або повертаєтеся до себе у номер.

-Добре тату, будемо пити лимонад,- Бед зовсім не образився на батька.

-А де це твоя мати?- поцікавився Тимур.

-Її і Пітера потягнуло на романтику. Одним словом мама сказала, що в них сьогодні романтичний вечір. І я за них порадів. Давно вона так не сяяла,- відповів Бед.- Ну, що ми йдемо чи як?

-Отак спонтанно. І ви навіть не дасте мені час, щоб переодягнутися?- Кіра розгубилася.

-Ти й так гарно виглядаєш,- сказав їй Тимур,- і ця синя сукня тобі дуже пасує. Йдемо.

  Вони всі гуртом вийшли з готелю та направилися у бік літньої танцплощадки, що знаходилася неподалік і де танцювало вже багато охочих.

-А ти Люсі, чому весь час мовчиш?- запитала Віра у дівчини та замість неї відповів її хлопець.

-Вона не розуміє ні українську, ні англійську. Тільки на своїй рідній французькій може розмовляти,- Бед обійняв за плечі свою кохану,- але я її потроху вчу. Правда в неї це недуже добре виходить та з часом вона буде мати успіх.

-Буде,- поголилася Віра,- а я ось, хочу французький вивчити. І зізнаюся вам, це так важко.

-Друзі, зупиніться будь ласка,- раптом попросив Тимур,- бо я маю дещо зробити і хочу щоб ви стали свідками мого вчинку…