Читати книгу - "Зцілення душі, The goddess Aphrodite"

Відчуваючи це, Домінік зробив крок вперед, намагаючись наблизитися до неї. Його рух був повільним, обережним, але в ньому була рішучість.

— Я не знаю, як це зробити, але я хочу спробувати. Я хочу дізнатися, що значить бути тим, ким я можу бути.

Емма усміхнулася. Її усмішка була тепла, але одночасно тривожна — вона знала, що його шлях буде складним, і багато чого буде залежати від нього самого. Але в її очах блищала надія. Надія на те, що навіть темний відьмак може знайти своє місце в світі світла, якщо його серце відкриється для цього.

— Ти вже зробив перший крок, Домінік, — сказала вона, і її голос звучав так, ніби вона нарешті знайшла те, що шукала. — Ти вирішив, що хочеш змінитися. І цього вже достатньо, щоб почати.

Тиціан, що стояв у темряві лісу, спостерігаючи за їхньою зустріччю, відчув, як його контроль над ситуацією почав слабшати. Згідно з його планами, цей момент мав би стати лише ще однією перемогою темряви, але замість цього він став початком чогось іншого. В його серці зародилася злість, але й тривога — чи справді він втрачає Домініка? І чи зможе він відновити контроль над ним, чи його новий вибір остаточно відірве його від темряви?

Тиціан стиснув кулаки, намагаючись приглушити цю незрозумілу тривогу. Але він розумів: зміни вже почалися, і він не може зупинити те, що вже відбувається. Тому він вибрав інший шлях — шукати інші способи повернути Домініка на свою сторону, а тим часом збільшувати свої сили, щоб не дати йому й Еммі шансів.

У той момент, коли Емма і Домінік стояли один перед одним, мир, який вони намагалися віднайти, здавався можливою метою. Але темрява все ще була поруч, і битва не була завершена.