Читати книгу - "Що сказала бабця-ворожка?, Rada Lia"

Згадалося, як на минуле день народження Богдан повіз її до своїх батьків у село за вісімдесят кілометрів від Черкас. 

— Ти якщо що на батьків не звертай уваги, — посміхнувся Богдан, сидячи за кермом авто. — Вони в мене люди прості, сільські так сказати, але дуже-дуже добрі та привітні.

Аня тоді скривилася й відвернулася до вікна, бо ж хотіла піти з Алкою та друзями до модного ресторану у місті «Ситий пан». Одна її постійна клієнтка всі вуха продзижчала про це місце. «Туди ходять одні багатії, — підморгувала вона Ані. — Та дружини багатіїв». Й вона так закочувала очі й зітхала, що білявці й самій захотілося неодмінно відвідати цей заклад.

Тож вона сиділа в машині з Богданом в жахливому настрої, бувши на сто відсотків впевненою, що свято зіпсовано. Однак не так все було погано, як вона боялася. Батьки її хлопця виявилися одними з найприємніших людей, яких вона коли-небудь в житті зустрічала. Мама Богдана тоді наготувала силу-силенну страв для майбутньої невістки. Тато наговорив компліментів. І вони весь вечір просто сиділи й розмовляли. А коли треба було їхати, то майбутня свекруха навіть назвала її дочкою.

— А-аня, — теперішня свекруха гукала її з кухні, відірвавши від приємних спогадів. — А-а-аня! А щоб чорти тебе взяли! Де поділося це дівчисько? 

«Тут мені такого відношення не бачити», — зітхнула білявка й остаточно забувши про свою сумку, що так і валялася, вивернута, посеред ліжка, побігла на кухню.

Там за столом сиділа Катя й уплітала за обидві щоки борщ з котлетами. Свекруха ж возилася з каструлями. 

— Якщо пані закінчила з прийняттям ванни, — скривилася вона, — то може пані помиють підлогу? — жінка показала рукою на швабру й відро. Спочатку Аня хотіла їй відповісти, що кому треба, той хай і миє. І взагалі це все виглядало досить дивним. Дівчині не вірилося, що та друга вона з цієї паралельної реальності, могла все це терпіти. Та наступної миті білявка згадала, що за словами Агафи, це її єдиний шанс на кохання. Якщо вона його втратить і не побудує гарні стосунки з Максимом, то може й в дівках назавжди лишитися. Крім того, й назад дороги до Богдана не було. Принаймні, так її запевнила ворожка.

Тож Аня, мовчки починаючи злитися й подумки лаючи свекруху, взяла швабру та пішла мити підлогу. Коли вона зайшла до своєї кімнати, її погляд зупинився на сумці й вона згадала, що обіцяла дати тисячу гривень Каті. Однак грошей там не виявилося. Хоча дівчина точно пам'ятала, що після того, як Максим пішов, в неї в гаманці залишалося щонайменше три тисячі. Нахмурена білявка продовжувала копирсатися, сподіваючись, що гроші вона знайде на дні сумочки. За секунду вхідні двері голосно зачинилися. Катя поспішила покинути дім брата.