Читати книгу - "Екскурсія, Olivia Lauren"

- Давай, через 5 хвилин біля дверей!

Як добре, коли подруга завжди поруч.

Спочатку ми поїхали в кафе перекусити, а потім вже в магазин по продукти. З Даною завжди приємно проводити час, вона вміє підтримати розмову на будь яку тему. Розказала їй про переписку з Маркусом, вона розказала про те над чим зараз працює. Богдана – графічний дизайнер, розробляє різні логотипи і таке інше, в неї класно виходить, бо закінчила художню школу і малює неперевершені картини, талант одним словом. В мене в кімнаті висить її картина – це подарунок на річницю мого переїзду в квартиру біля неї і річницю нашої дружби.

Ми гарно провели час, зайшли ще в декілька магазинів з одягом, трохи погуляли. В машині по дорозі додому Дана була якась тиха, ніби збиралась щось запитати.

Ми домовились приготувати вечерю в мене і подивитись фільм, завтра вихідний, тому можна себе побалувати.

- А ти думала, як далі буде розвиватись ваша переписка з Маркусом? –  так ось, що вона хотіла запитати.

- Та ні, якщо чесно, просто мені подобається з ним спілкуватись. А чому ти про це думала? – ми саме заносили покупки в квартиру.

- Просто, ну, знаєш, ти вже давно нікого з хлопців до себе не підпускаєш, зарилась в свою роботу, навіть зі мною не ходиш на дискотеки, бо там обов’язково хтось буде хотіти познайомитись. – вона права, не люблю я ці знайомства в клубах, які лише для продовження в горизонтальному положенні.

- Ну тут трохи інше, мені просто легко з ним, але я розумію, що з цього не вийде нічого. Та ми ж можемо бути просто друзями по переписці. – ми вже розклали продукти і приступили до приготування вечері. Дана робила салат, на мені була паста і соус.

- Не думаю, що він зацікавлений в такій дружбі, до речі, ти запитувала його, як він бачить ваше спілкування? Для чого все це?

- Чому ти шукаєш причину? Хіба ми не можемо просто попереписуватись, потім це буде рідше і взагалі зведеться до привітання з днем народження раз на рік.

- Тому, що я бачу, як ти на це реагуєш, не просто так, щоб це швидко забути. Тобі треба запитати в нього, як він бачить ваші стосунки!

- Немає в нас стосунків! Хіба кожен хлопець, з яким ти переписувалась, потім був з тобою в стосунках? – вона смішно вигнула брову і подивилась на мене.- Ну добре, то в тебе таки було так зі всіма, а в мене по іншому. Звичайно, він мені подобається і якби він жив у Києві, то я б хотіла з ним спробувати, але ти ж бачиш, чудес не буває.

- Ох, подружко, здається мені, що це все набагато складніше закрутиться, ніж ти думаєш…

- Не драматизуй, що з настроєм? Де мій позитивчик Дана? – я не звикла бачити подругу такою задумливою і серйозною, тому почала її лоскотати, щоб розрядити обстановку.

Потім вона швидко перейшла на іншу тему і ми спокійно переглянули фільм. Дана залишилась ночувати в мене. Заснули ми ситі та задоволені. Телефон я вирішила не перевіряти, трохи подумаю над словами подруги.