Читати книгу - "Втікачка з Сутінкового світу-4, Марина Сніжна"

– Мене попереджали про те, щоб я трималася якомога далі від таких, як ти, – промовила я, закінчуючи розповідь. – Але вочевидь у мене доля така – завжди потрапляти в неприємності. Не встигла ще й озирнутися в нашому світі, як натрапила на тебе.

– Взагалі-то якби не я, то тобі горлянку б перегризли, – кинув Воїн недбало.

А я відчула, як вся кров від щік відхлинула.

– В якому сенсі?

– У прямому, дівчинко, – знущально відгукнувся Діор. – Я тут заради того, щоб позбавити мешканців одного поселення від перевертнів, що з’явилися поруч. Один з них напав на тебе відразу, як ти зробила крок з переходу. Хоча я тоді ще не знав, звідки ти взагалі взялася. Ніби нізвідки з’явилася. Тож, можна сказати, я тобі врятував життя, – він хмикнув. – Знав би, скільки проблем це викличе, навряд чи став би заважати перевертню.

Я ображено засопіла, а він посміхнувся, показуючи, що жартує.

– Сподіватимемося, що мені вдасться повернути процес назад. Щоправда, наскільки я знаю, у випадку з вампірами такого ще ніколи не робили. Жодного разу не чув, щоб хтось з новообернених вампірів переходив на цей бік. Всі ті, з якими ми стикалися, вже були перероджені до кінця.

– А як же той ритуал, який ти хочеш провести? – мій голос здригнувся від хвилювання. – Отже, він може і не допомогти?

– Він спрацьовує у разі зараження перевертнем чи одержимості демоном. Але як усе пройде в твоєму випадку, можна лише здогадуватися.

– Що буде, якщо ритуал не спрацює? – напружено запитала я.

Діор деякий час мовчав, обдаровуючи мене похмурим поглядом, потім процідив:

– Ти сама казала, що хотіла б померти.

Я нервово проковтнула. Він ледь помітно зітхнув.

– Сподіватимемося, що ритуал спрацює… Власне, все для нього вже готове. Затягувати не варто. Доки не стемніло, краще все закінчити. Коли заходить сонце, нечисть стає сильнішою. Твою другу сутність важче буде придушити. Та і перевертні можуть зазирнути. Той, хто напав на тебе, був неготовий до зустрічі зі мною. Я натрапив на його лігво і налякав. Зазвичай вони полюють ночами. Тож до темряви мені треба розібратися з тобою. Потім і так буде чим зайнятися.

Це прозвучало так холодно і сухо, що тепер і сумнівів не виникало – якщо ритуал не спрацює, на мене чекає смерть. І цього разу я зовсім не була б рада подібному результату. Насторожено дивилася на те, як Діор іде до мене.