Читати книгу - "Терпкий смак кохання, Ерін Кас "

— Тобто? — дивуюся, звернувши на нього погляд. Він виглядає зосередженим та суворим.

— Тобто подзвонити у службу таксі і замовити автомобіль, — у голосі роздратування.

— Але Женя сказав… — затинаюся, вже зрозумівши, що він мене розіграв.

— Серйозно? — Ярослав дивується. — Не знав, що це досі діє.

— Що це?

— Роки минули, а методи клеїти дівчат ті самі, — бурчить і тисне на газ. Прилипаю до сидіння, стискаючи його пальцями аж до болю, невідривно дивлюся на дорогу. Я боюся такої швидкості, навіть якщо дороги не завантажені транспортом. — Я заїду в одне місце, а потім відвезу тебе додому.

— Добре, — видихаю тихо, відчуваючи вдячність за турботу навіть попри його грубий тон.  

— Ти не вписуєшся в компанію Лілі. Навіщо прийшла?

— Я й не належу до її компанії, ми навчалися в паралельних класах.

— Невже? Я думав, тобі й вісімнадцяти немає, — звертає на мене погляд.  

— Дивися на дорогу, будь ласка, — прошу перелякано.

— Не бійся, — його долоня лягає на моє коліно, запалюючи в голові тривожну кнопку. Різко скидаю її, відвернувшись до вікна.

— І чим ти кращий за свого друга? — запитую тихо.

— А я не казав, що кращий за нього, але відмінність є, і краще тобі про неї не знати.

Залишок дороги він не промовляє жодного слова. І я теж мовчу, навіть тоді, коли автомобіль звертає на паркування клубу. Дивує назва, тільки учора Катя про нього розповідала і ми пів вечора обурювалися, що вхідний квиток не може коштувати так дорого.

— Я маю з деким зустрітися, — говорить Ярослав. — Можеш почекати або ж піти зі мною, — відчуваю, що він дивиться на мене, але не відводжу очей від вулиці.  

— Краще викличу таксі, — відкриваю сумку, але він хмикає, привертаючи мою увагу.

— Бажання пригод не вщухло? — гаркає, зупинившись. — Ти час бачила? Хочеш нарватися на якогось неадеквата?

— На одного я вже нарвалася, — бурчу, відчиняючи дверцята.

Неподалік стоїть таксі і, здається, воно вільне. Не хочу їхати з Ярославом, натерпілася страху по дорозі сюди. І говорить так, наче звик командувати усім світом. На фоні грубості та пихатості його фізичні дані губляться.

— Така смілива? — кидає у спину.

— Ні, дурна, — не втримуюся і розвертаюся до нього обличчям, — була б розумною не сіла б до тебе в автомобіль.