Читати книгу - "Серце дракона, Валентина Бродська"

- Дуже гарна сукня, Крихітко, але в шафі, мабуть не дуже зручно переодягатися? - посміхаючись, запитав Ларс.

Рамія від несподіванки аж підстрибнула і злякано вхопилася рукою за дверцята гардеробу. 

Ларс, який до того лежав на ліжку з закинутими за голову руками, схопився і хутко підскочив до найманиці. 

- Ого, невже я такий страшний? А мені здалося, що ти мене чекала? - прошепотів він їй на вушко, мов змій-спокусник.

Ларс обняв Рамію за стрункий стан, провівши руками по ніжному атласу нічної сорочки.

Швидко опанувавши себе, дівчина відповіла:

- Якби я тебе чекала, то це б вигляділо інакше.

- То мені піти? - піднявши одну брову, запитав Ларс.

- Так.

- Добре, тоді один поцілунок на прощання.

Найманиця підставила чоловіку щоку, але він, взявши її обличчя в долоні легенько поцілував в губи.

- То я піду? - вдивляючись їй в очі, запитав Ларс.

- Так, - серйозно відповіла дівчина.

Він посміхаючись відпустив найманицю і вже збирався йти, але потім, наче щось згадав і промовив:

- Ой, я ж забувсь тебе поцілувати!

Ларс різким рухом схопив Рамію в сталеві обійми і,  поки та не оговталася, припав до її вуст зі всією ніжністю своєї пристрасті, що мучила його тіло та душу останні дні.