Читати книгу - "(не) згоріти вщент, Мелорі Бронд"

З роботи відпросилася в Романа Вікторовича поки, що тільки на тиждень, не вказуючи справжню причину. Повідомила, що сестра захворіла, знаходиться в лікарні у важкому стані. Скоро всі дізнаються правду, але я відтягувала час, як могла.

Принесли замовлення, я насилу з’їла кілька ложок. Мені потрібні сили, щоб я могла мислити і спробувати, хоч якось врятувати її.

Повернулася до лікарні, по дорозі захопивши змінний одяг. Стан сестри не помінявся. Я залишилася біля Віталіни, залишати її саму мені не хотілося. Сидіти буду доти, поки вона не прийде до тями. Вирішила зайнятися пошуками адвоката. Роз'яснивши всю ситуацію в найменших дрібницях, кожен з них навідріз відмовлявся братися за справу. Мотивуючи тим, що справа заздалегідь програшна.

Я не втрачала надії, дзвонила вже до всіх підряд. Але успіхів не було, всі як один, твердили одне і теж. Під вечір, сестра почала робити хаотичні рухи пальцями, але до тями так і не прийшла. Лікар повідомив, що це непоганий показник, але надіятися ще рано.

Вечором подзвонив Алекс, але говорити з ним я не могла. Сил зовсім не залишилося, після стількох дзвінків. Написала коротке повідомлення, щоб не турбував мене. Розуміла, що вчиняю не гарно, але що йому сказати, я і сама не знала. Вирішила, що завтра з ним обов'язково поговорю. Відпочину і на свіжу голову буде легше думати і розмовляти.

Зранку проснулася від неспокійного сну. Всю ніч мені снилася Віталіна, і благала їй не покидати і допомогти. Поглянула на сестру, все без змін.

Зайшла до ванни, вмитися холодною водою. Поглянула на себе в дзеркало і жахнулася. Обличчя виснажене і бліде, волосся заплутане, але мене це найменше хвилювало. Наділа свіжий одяг, причесала волосся.

В лікарняній столові поїла і піднялася знов, до сестри. Зайшовши до палати я застигла від побаченого. Над Віталіни ліжком, стояв Алекса батько, пильно її розглядав.

— Негайно відійшли від сестри! Що ви тут робите, і хто вам дозволив заходити?

— Гарна така, молода, шкода в тюрмі швидко її краса зів'яне. Буде тюремною повією, для охоронців, поки не набридне їм. А потім, можливо, зекам її віддадуть.  

Не звертаючи уваги на мене, він все говорив. Мороз по тілу миттю пройшовся, від його слів.

— Так це ви, відповідайте? Це ви все з нею зробили?

— Я, ти що? Потрібно було стежити за сестрою, а не трахатися з моїм сином. Ти мене не розчула з першого разу, шваль. За твій норовливий характер, заплатить вона, - шипів він, мені прямо в обличчя, - не люблю, коли мої слова ігнорують і не сприймають всерйоз.

-З Алексом, ти не пара. Ганьбити свою фамілію, не дозволю. До того ж, скоро він поїде закордон на практику, і тебе в його житті, там немає. Я пропонував тобі гроші, але ти в нас горда, відмовилася. Вибрала Алекса, а тепер ти залишися без нього і сестри. Ти йому не потрібна, в нього кар'єра, а з тобою його чекає злиденне життя.

— А давайте прямо зараз в нього про це спитаємо. Втрачати мені, судячи з того, що ви зробили і сказали, немає чого.

Я взяла телефон, щоб набрати Алекса, але він вихватив його з рук, з ненавистю жбурнув і розбив об стіну.

— Я все одно поговорю з ним. Сьогодні ж, поїду до нього і розповім усю правду про вас.

— Ти не посмієш, син тобі не повірить.

— Ось і перевіримо, кому з нас, він повірить. Наскільки я знаю, любов'ю Алекс до вас не горить. Він зневажає вас і ваші вчинки, так як і я. Бо тільки бездушна людина, може робити те, що ви робите. Граєте людськими життям, перевіряючи їх на міцність і витривалість, забуваючи, що в них є серце і душа.

Він кипів з злості, кулаки розжималися то зжималися. Але мені було байдуже, чи насмілиться він мене вдарити. Мене з’їдав з середини розпач, що не вберегла сестру. Це все я винна, мій войовничий характер за справедливість, погубив Віталіну.

Але і свою поразку показувати не збираюся, нехай не думає, що так легко позбувся мене. Втрачати мені вже нічого, я буду стояти до кінця.

— А я тебе недооцінив, ти ще та заноза в дупі.

Він ходив туди сюди. А потім підійшов до мене, довго свердлив поглядом, але я стійко витримала його зоровий контакт.

— Слухай мене уважно, двічі пропонувати не буду. Я можу твою сестру витягнути з цього лайна. Зроблю так, що вже завтра ніхто і не згадає про цей інцидент. Вона згодом зможе повернутися до навчання, ніяких  записів про це не буде. Її біографія буде чиста і в подальшому, вона зможе займатися своєю справою юриста. Але натомість, ти припиняєш будь які стосунки з Алексом. Зробити потрібно це, переконливо. Якщо він завагається в твоїй не переконливій брехні і ти розповіси йому правду. То повір, я все зроблю для того, щоб Віталіна в муках гнила в тюрмі. Ніхто не зможе їй допомогти, Алекс в тому числі.

Він говорив, а я не могла повірити, що людина, настільки може бути жорстока, по відношенню до рідного сина. Я його зруйную і зламаю назавжди. Він ніколи не пробачить мого вчинку.

— Вибирай Алекс, чи сестра? Даю тобі час до завтра. Якщо передумаєш, з понеділка процес запустять і зробити нічого вже не зможеш.

— Яка гарантія того, що ви мене не обманюєте і отримавши бажане, ви стримаєте своє слово?

— А ти не така дурна, як я думав. Завтра, тобі зранку принесуть всі документи, в яких буде доказ того, що це вона з подругою потерпівша.  Невідомі особи їм підсипали наркотики в напої, під час гулянки. Почнеться нове розслідування. Але, якщо ти передумаєш і мене кинеш. Ти пожалієш, що народилася на світ. Я знищу сестру, а потім і тебе. Алекс тобі не допоможе, він ще сопляк, надійної опори в життю не має.